Низка громадських організацій, тісно пов’язаних з економікою (Українська Спілка промисловців і підприємців (УСПП), Федерація роботодавців України, галузеві об’єднання), констатували низьку якість законодавчих змін до держбюджету-2005.
На нараді в УСПП пролунало: у своєму прагненні збалансувати держбюджет-2005 Кабінет Міністрів посилює фіскальний тиск на суб’єкти господарювання. А уряд цього і не приховував. Бо ідеологічною “підкладкою” його бюджетних пропозицій є боротьба з невиправданими пільгами. Відтепер їх матимуть лише соціально орієнтовані галузі, як, скажімо, книговидання, медицина тощо. Добре це чи погано?
На нараді в УСПП порадили поміркувати над тим, що є пільга, а що стимул? Міністр фінансів Віктор Пинзеник уже поміркував. І вийшло, що торік із обіцяних 986 мільйонів доларів інвестицій в економічні зони пільговики реально залучили 306 мільйонів доларів. Інакше кажучи, пільговику дістався бублик, а державі — дірка від нього. А в пільговиках ходили компанії, чиї інтереси, зокрема, лобіювали УСПП, ФРУ і, звісно, галузеві об’єднання.
У переліку «найбільших ризиків для розвитку реального сектору економіки» — зміни механізмів справляння ПДВ у частині визначення бази оподаткування, порогу реєстрації платників податків, відмова від поняття «експорт послуг» та ін. Можна лише уявити, скільки часу і емоцій було б зекономлено нині, якби усі ці фіскальні «заморочки» зняли з порядку денного рік тому, коли держбюджет ще не мав фіскального 32-мільярдного дефіциту і навіть поруч не стояв біля соціальних витрат, які пропонують теперішні бюджетні зміни. Попри те, що поставити з голови на ноги баланс Пенсійного фонду за рік уряд навряд чи зможе, до 80 відсотків видатків пропонується спрямувати на споживання. Зокрема й галузей, «які визначають обличчя України як держави із сучасною високотехнологічною ринковою економікою». Як на мене, до цього піарівського слогану виникає сила-силенна запитань. Чи тоді не псують зовнішній вигляд країни автомобілі «Таврія» або літаки Ан-24? Якщо ми такі високотехнологічно ринкові, чому наші базові галузі не ладні ступити й кроку без податкових пільг і фінансових преференцій? (Навіть після того, як машинобудування вже довело, що можна розвиватися успішно й без державної підтримки. — Авт.). Хіба личить нам тупе бюджетне субсидування замість, скажімо, не менш ефективних механізмів відшкодування процентних ставок за кредитами чи фінансового лізингу? Державна підтримка провідних галузей не зникне, але вона набере інших, більш дієвих і виправданих форм.
Водночас своє невдоволення ліберальними ставками ввізного мита на продовольчі товари депутати-аграрники обумовлюють, зокрема, тим, що вітчизняна продукція втратить свою конкурентоспроможність. М’яко кажучи, важко погодитися, оскільки ринок на 80 відсотків заповнений продуктами харчування вітчизняного виробництва. І це за того, що два роки поспіль галузь неспроможна задовольнити попит на м’ясопродукти через падіння поголів’я худоби.
Зрештою, було б дивно, якби УСПП і його соратники погодилися з бюджетними реформами після того, як уряд вчинив безпрецедентний аудит фінансово-господарської діяльності державних холдингів і держпідприємств, закликавши їх відраховувати з чистого прибутку до бюджету замість 15 відсотків — 50.
У спеціальній заяві з приводу свого занепокоєння на адресу Верховної Ради та Кабінету Міністрів учасники зібрання визнали за помилку вводити в дію бюджетні новації одразу після їх затвердження. Ох, і нелегке ж воно буде!