Шість робочих днів поспіль зверхники Кабінету Міністрів радилися з Президентом країни Віктором Ющенком, які зміни до держбюджету на 2005 рік забезпечать: а) зростання реальних доходів населення; б) помірні ціни на споживчому ринку; в) рух до європейських стандартів суспільного розвитку. І це, справді, нагадувало останню примірку несезонного і нетипового одягу.
Пригадалася зустріч міністра промполітики Володимира Шандри з делегацією міністерства торгівлі США на чолі з паном Спетріні. Нелегка зустріч, адже говорити довелося і про низку антидемпінгових розслідувань (щодо арматури, феросилікомарганцю, гарячекатаного прокату, карбаміду тощо), і про перепони перед економікою, які заважають їй одержати статус ринкової. До України ще чимало запитань, суть яких поки що не усвідомлюють почасти через ортодоксальний світогляд деяких політичних сил, почасти через нестримний характер урядових «перекладачів», але не менш важливо й інше. Діалог між українським міністром і американським відбувся в момент, коли динаміка ВВП уповільнилася вдвічі, коли промисловість кумулятивно скорочує темпи свого зростання вже 11 місяців поспіль. А модернізація держбюджету після минулорічного «крою і шиття» дохідної і видаткової частин асоціюється з трансформацією нижньої білизни у верхню. Чи треба пояснювати, що промисловість дає левову частку доходів бюджету для втілення в життя (дивись вище) пункту «а»?

У Верховній Раді на тижні жваво обговорювали доцільність скасування Закону «Про обов’язкову цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів». Про те, що законодавці до такого прийдуть, я писав під цією рубрикою ще торік. Не тому, що проти здорового глузду або не хочу «одягатися» по-європейськи. Бо пропозиція страхових компаній не по кишені власникам авто — середня ставка страхового внеску тягне за 200 гривень. І страховики не винні, адже послуги з ремонту автомобільної техніки за два останні роки подорожчали синхронно зі зростанням цін у металургії, хімічній промисловості. Не дивно, що лунають голоси облишити страхувати «залізо» до кращих часів, зупинившися на відшкодуванні заподіяної шкоди життю і здоров’ю, що обійдеться (вслухайтеся!) дешевше. Чи не правда, звучить цинічно! Але так було, є і буде, доки ми не усвідомимо, якої шкоди суспільству завдає інфляція (дивись вище пункт «б»). Для економічного і соціального гараздів інфляція надзвичайно небезпечна, бо вона знижує купівельну силу доходів чи то у вигляді сімейного споживчого кошика, чи то бюджетних надходжень, чи то ВВП країни.
Тому непрофесійні методи боротьби з нею, які застосовували упродовж двох останніх років, ототожнюються нині з гнучкими лекалами для пошиття комфортного одягу на годину (чогось на зразок піжами, в яку прагнули вирядити і економіку, і виборців). Але ж мріємо ми про єврокостюм! Отже, традиційних способів крою і шиття не буде — належить пройти через жорстке випробування лібералізацією цін, номінальну ревальвацію гривні, вирівняти умови оподаткування в бізнесі, пожвавити споживчий попит через підвищення заробітних плат, пенсій, стипендій тощо. Тож слід приготуватися до сюрпризів.
Параметри останньої примірки: зростання ВВП — до 8,2 відсотка, інфляція — 9,8 відсотка, зменшення дефіциту бюджету — до 5,4 мільярда гривень. Структура видатків відкоригованого бюджету має підкреслювати соціальну лінію запропонованої моделі — майже 80 відсотків піде на споживання, середню заробітну плату працівників бюджетної сфери планується підвищити на 56,8 відсотка (до 708 гривень), мінімальну заробітну плату — підняти з 262 до 332 гривень і т. д.
Напевно урядовці чортихалися, як справжні закрійники. Міністра транспорту Євгена Червоненка шокує непридатність для експлуатації залізничних колій — між Маріуполем і Донецьком перевернувся поїзд. Проте уряд свідомий того, що може наступити на інфляційні граблі. З квітня він збирається збільшити тарифи приблизно удвічі, однак для перевізників харчових продуктів — м’яса, цукру, зерна, тощо — вони зростуть у середньому на 20 відсотків, ще менше —для рефрижераторників. На 50 відсотків уряд пропонує підвищити тарифи на пасажирські перевезення, проте за винятком приміського транспорту, плацкартних та загальних вагонів. М’які лекала замінено на тверді, бо далі гребувати модернізацією вагонних візків, рухомого складу і залізничних колій означає підставлятися під величезні бюджетні втрати, на що вказує прибалтійський досвід, ризикувати безпекою руху, на що вказує аварійність на залізниці. Інша річ, що зміни в тарифній та соціальній політиці мають бути поступові, а не одноразові, чого не терпить практика бюджетного індпошиву. Ризик прискорення інфляції, на який сьогодні посилаються представники гірничо-металургійного комплексу і зернотрейдери, звісно, є, але він нікуди й не зникав — країна ще не позбулася інфляційного потенціалу неврожайного 2003 року, фінансові наслідки аграрної кризи зберігаються, не кажучи вже про наслідки бюджетної кризи 2004 року. І, зрештою, масштаб цін залежатиме від того, наскільки ефективною буде боротьба з інфляцією.
Міністра палива та енергетики Івана Плачкова непокоїло, що житлово-комунальні тарифи в багатьох регіонах не адекватні рівням собівартості виробництва енергоносіїв. Міністр економіки Сергій Терьохін вважає, що на часі прив’язати гривню до європейської, а не американської валюти. Усім разом бракувало часу. Як пройшла остання примірка проекту держбюджету у Президента і під час першого дефіле бюджетної моделі перед народними депутатам минулої суботи, стане ясно вже цього тижня, коли за проект бюджету голосуватимуть у сесійній залі парламенту. Вже відомо, що оптових читань проекту бюджету не передбачено.