Утім, “Голосу України” вдалося залагодити справу автолюбителів без “кровопролиття”


Майже увесь січень нинішнього року сумський корпункт “Голосу України” знаходився в облозі. Cумські автолюбителі вимагали “розбити вщент” на сторінках газети керівництво обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. Спочатку вимоги були усні, згодом — письмові: упродовж січня ваш кореспондент отримав чотири листи за підписами майже сотні автолюбителів. Наведу уривок лише з одного, найбільш толерантного.
“Сьогодні понад півтори тисячі приватних автолюбителів Сумщини зберігає свої автомобілі на платних стоянках спілки автомобілістів. На жаль, ціни за їх охорону невпинно зростають. Якщо торік місячне утримання одного чотириколісного “коня” коштувало господареві 40 гривень, то в січні нинішнього ціна за нього одразу підскочила на 50 відсотків і досягла 60 гривень. При цьому президія сумської обласної організації, немов щитом, прикривається постановою Кабміну про підвищення мінімальної зарплати та посилається на подорожчання енергоносіїв, орендної плати за землю, розширення сфери послуг тощо. Однак усі ці запевнення, м’яко кажучи, викликають сумнів. Енергоносії, приміром, не подорожчали, а послуг, як не було, так і немає...”.
У 22 підписантів виникла ціла низка запитань, зокрема, чому їх, членів громадського об’єднання, взагалі не ознайомили з калькуляцією вартості утримання автостоянок?
...За чотири роки керівництва сумською обласною організацією ВСА таку масовану атаку автолюбителів її голові Олександру Білоусу доводиться відбивати вперше.
— Зрозуміти невдоволення членів спілки можна, — погоджується Олександр Стефанович. — Будь-яке подорожчання завжди викликає спротив і обурення споживачів. Нікому з нас не хочеться виймати з власної кишені зайвої копійки.
— Тим паче, коли плата сягає захмарних висот. До речі, з якої такої радості цьогорічна місячна плата за автостоянку зросла саме до 60, а не до 80 чи 100 гривень? До того ж, як зазначається в листах, келійно, без будь-якого економічного обгрунтування.
— З урахуванням цінових реалій сьогодення не така вона вже й захмарна. Так, зокрема, в цьому році порівняно з 2000-м середньомісячний заробіток штатних працівників спілки зріс у 4,7 разу і нині становить 454 гривні. А отже, річний фонд зарплати з нарахуванням на неї обов’язкових 37,6 відсотка відрахувань до Пенсійного фонду перевищить цього року 670 тисяч гривень — половину суми внесків, що сплачено за утримання автомобілів. Крім цього, торік більш як наполовину зросли ціни на матеріали, зокрема, будівельні, необхідні для ремонту та опорядження автостоянок, а також паливо, засоби протипожежної безпеки тощо. Треба також врахувати, що близько десятої частини наших автолюбителів — пільговики або почесні члени спілки, які сплачують лише 50 відсотків членських внесків. Торік за оренду землі, спожиту електроенергію та інших обов’язкових податків нами було сплачено більш як 100 тисяч гривень. Майже вдвічі більше коштів пішло на ремонтні та опоряджувальні роботи. Зрештою всі доходи і витрати зафіксовані в річному кошторисі. Тож звинувачення скаржників у “економічній диверсії” не витримує жодної критики.
— Але чому тоді керівництво спілки тримає кошторис утримання стоянок як надсекретну військову таємницю й тим самим провокує нездорові пересуди серед рядових членів спілки?
— Жодних таємниць. Ми справді не вивішуємо наших звітів на кожному телеграфному стовпі. Однак нічого й не приховуємо. Для автолюбителів наші двері завжди відкриті навстіж. Тож замість того, щоб писати скарги і звинувачувати нас в усіх смертних гріхах, кожен з них за бажання міг безперешкодно ознайомитися з бухгалтерськими звітами безпосередньо в офісі спілки.
— І все-таки з огляду на те, що, порівняно зі столицею та іншими українськими мегаполісами, в Сумах набагато нижча зарплата, для переважної більшості місцевих автолюбителів навіть 60-гривневий членський внесок — теж великі гроші. Тож чи можливо віднайти компроміс, який задовольнив би обидві сторони?
— Одразу сказати “так” я не готовий. Проте вихід з цього замкнутого кола спробуємо знайти якнайшвидше, про що негайно повідомимо редакцію “Голосу України”.
Полковник запасу Олександр Білоус свого слова дотримав. 10 лютого на засіданні обласної президії було прийнято рішення зменшити місячну вартість утримання одного автомобіля на підпорядкованих їй автостоянках на 10 гривень, до того ж із збереженням уже затвердженого рівня зарплати працівникам спілки, у тому числі й автостоянок. Плату зменшено за рахунок відмови від ремонту і опорядження автостоянок. Крім цього, Олександр Стефанович пообіцяв редакції найближчим часом усунути всі наявні недоліки, на яких вказано в листах-скаргах.
Так, завдяки втручанню газети та діям керівників обласної організації ВСА, цінову проблему в Сумах сьогодні знято з порядку денного. Та чи надовго? Адже у більшості сусідніх регіонів ціни за місце на автостоянках, наче за велінням чарівної палички, зросли ще наприкінці минулого року. До того ж значно вище, аніж у Сумах. Дуже підозріла “єдність”.

Сумська область.