У сім квартир будинку № 20 на вул. Ювілейній самочинно вселилося ще кілька родин кримських татар. Перші з них цілком зайняли один із під’їздів ще 8 лютого. Нині в занедбаній алуштинській п’ятиповерхівці захоплено вже 17 квартир.

Тут нема світла, води, каналізації, опалення. Усі самосели вже перевезли сюди меблі, приводять житло в порядок, облаштовуються. Пояснюють, що стояти далі в черзі на житло вважають безперспективною справою, “це крок відчаю, спричинений нахабним розтаскуванням землі”. Доля кожного схожа на поневіряння матері сімох дітей Салії Ібрагімової, котра перед цим інцидентом роками безуспішно виборювала кімнату в одному з гуртожитків. Коли стала на квартирну чергу, п’ятеро її дітей були неповнолітніми, тепер молодшому — 23.
Та міська влада каже: “В окупованому будинку лише декілька сімей справді потребують нових квартир, решта — під великим питанням”.
Міліція шукає власника цих квартир. З’ясовано, що в спорудженні будинку брала участь одна з київських фірм, майно якої арештовано вже десять років, коли проти керівника було порушено кримінальну справу. Міськвиконком спілкується з новоселами через погоджувальну комісію, куди увійшли й представники самоселів. Та нові жильці звільняти захоплене житло відмовляються.
Справа набула широкого резонансу не лише в місті. Південнобережжям у пошуках землі для депортованих мандрує спеціальна робоча комісія з представників уряду й депутатів автономії. Як повідомив голова ВР АРК Борис Дейч, питання наділення репатріантів земельними ділянками під будівництво житла він обговорював під час зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком. Нині вишукують 180 гектарів в Алушті від Привітного до Партеніта, які запропонував кримській владі алуштинський меджліс. Та, як з’ясувалося, найреальнішим і простим варіантом сьогодні є можливість надати під забудову лише до 40 гектарів (біля моря й з інфраструктурою) на території нинішньої військової частини в Семидвір’ї. Це дасть можливість виділити біля 500 ділянок й розселити до 1,5 тисячі людей. Проте проблему має розв’язати уряд. А щодо, земель, котрі, на думку регіонального меджлісу, доцільно віддати репатріантам, то саме ця територія зайнята виноградними плантаціями “Массандри”. Вони мають недоторканний, національний статус. Органи місцевої влади ці особливо цінні землі вилучати не можуть.
Поки що на засіданні уряду автономії вирішено питання про дозвіл збору документів на виділення 130 громадянам земельних ділянок без жодної інфраструктури (не під житло, а під дачне будівництво) в районі села Лучистого на плато під горою Демерджі. Це замість обіцяного селища компактного проживання. Свою позицію щодо проблеми сформулював меджліс на своєму розширеному засіданні. У його постанові, зокрема, відзначено: “... Підтримати ініціативне зайняття безземельними кримськими татарами вільних земель і земель, виділених на умовах оренди чи власності підприємницькими структурами, як форму повернення ними незаконно відібраної в них землі під час злочинної депортації 18 травня 1944 року”. Аргументацією для такого рішення послужили “численні злочинні діяння місцевої влади у питаннях наділення землі”. Йдеться, звісно, про масове розбазарювання земель Південного берега колишньою владою. Боротьба за житло триває.

Крим.