Громадянину, котрий вирішив узаконити свою власність на землю, не обминути землевпорядних організацій. Саме вони, за обов’язком, мають виконати комплекс землевпорядних, геодезичних робіт з установлення меж земельної ділянки на місцевості і готують всі необхідні документи для отримання на неї Державного акта на право власності. Разом з директором львівського приватного підприємства “Земсервіс”, колишнім начальником Львівського облуправління земельних ресурсів Михайлом ЛавейкІним спробуймо теоретично пройтися тернистим шляхом узаконення господарем належних йому соток.

— Навіть тепер,— каже співрозмовник, — після кількох років розподілу наділів, не кожен громадянин України знає, що за законом він може отримати шість Державних актів на право власності на землю — по кожному виду цільового використання у межах норм безоплатної приватизації. А саме:
 для фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території місцевої ради, де знаходиться фермерське господарство;
 для ведення особистого селянського господарства — не більше двох гектарів;
  для ведення садівництва — у межах 0,12 гектара;
 для будівництва й обслуговування житлового будинку та господарських будівель (присадибна ділянка): у селах — не більш як 25 соток, у селищах — не більш як 15, у містах — не більш як 10 соток;
 для індивідуального дачного будівництва - не більше 10 соток;
  для будівництва індивідуальних гаражів — не більше сотки.
Крім того, розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшений за рахунок земельної частки (паю).
— Що насамперед необхідно зробити для реалізації свого права на безоплатне отримання наділу?
— Для цього за місцем знаходження земельної ділянки громадянин звертається із заявою до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, або до районної державної адміністрації, якщо ділянка перебуває за межами населеного пункту, про передачу безоплатно наділу у власність для відповідного цільового використання.
Якщо земельна ділянка вже знаходиться у користуванні даного громадянина, то до заяви додаються технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки (копія технічного паспорта бюро технічної інвентаризації, архівний витяг з рішення про закріплення або надання земельної ділянки тощо).
Місцевій владі належить впродовж місяця розглянути звернення. Після отримання позитивного рішення громадянин замовляє у проектній організації, що має відповідну ліцензію, проведення геодезичних робіт з установлення меж на місцевості та складання технічного звіту щодо отримання Державного акта на право власності на земельну ділянку. Технічний звіт погоджується з місцевою радою, землевпорядними органами та органами архітектури, проводиться його державна землевпорядна експертиза, виготовляється державний акт на землю та передається до Центру земельного кадастру для реєстрації.
Громадяни, які ще не мають у користуванні земельних ділянок, вказують у заяві бажані розміри, місце розташування земельної ділянки та мету її використання.
Відповідна місцева рада або райдержадміністрація у місячний термін розглядає таку заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність дає дозвіл на розробку проекту її відведення.
На замовлення громадян проект відведення розробляється проектною організацією, котра має ліцензію на проведення цих робіт. Погоджують його з органами із земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подають на розгляд місцевої ради або райдержадміністрації.
Райдержадміністрація або місцева рада розглядає проект у місячний строк і приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У разі відмови місцевої влади у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішують у судовому порядку.
— З вашого досвіду, які найчастіше трапляються на цьому шляху камені спотикання?
— Найбільше нарікань — на терміни отримання висновків, проходження експертизи технічної документації та отримання держакту на землю у державних органах виконавчої влади та у органах місцевого самоврядування.
— Під час оформлення державного акту на право власності на пай землевпорядні організації нерідко вимагають надання протоколу загальних зборів колишнього КСП. Наскільки така вимога обґрунтована?
— У цьому разі потрібний протокол зборів власників земельних часток. Збори визнають легітимними, якщо на них присутні дві третини власників паїв від загальної їх кількості. Протокол зборів підписують голова та секретар зборів і затверджує відповідна сільська, селищна, міська рада.
— Скільки часу займає процедура оформлення документів на землю, адже на практиці зазвичай строки розтягуються...
— З моєї практики, відповідні землевпорядні роботи проводяться протягом тижня. А от процес погодження технічної документації у владних структурах триває інколи від трьох до п’яти місяців. Це при тому, що роботи можна провести максимально за три днів. Процес там часто перетворюється на кабінетну метушню, що дуже шкодить справі.
— Чому так важко вирішуються земельні питання?
— Процес вимагає кваліфікованої режисури. Якщо в кожного актора є власна думка, то не вимальовується авторский задум. У нашому випадку народ — автор, держава — виконавець замовлення автора. В земельних відносинах законодавство повинно грати на випередження ситуації та відповідати сучасному стану. Нагадаю, вже кілька років діє новий Земельний кодекс, а ми послуговуємося підзаконними актами шестирічної давності. Хіба це нормальна ситуація?!


Розпитувала Галина КВІТКА.