До залізничної галузі останніми місяцями прикута увага громадськоcті — через низку об’єктивних і суб’єктивних чинників, переоцінку набутків. Як у контексті нових реалій і суспільно-політичних процесів працює Львівська залізниця? Про це — розмова із начальником залізниці заслуженим працівником транспорту України Богданом ПІХОМ.

— Богдане Петровичу, як відомо, Львівську залізницю нещодавно нагороджено дипломом Всеукраїнського регіонального конкурсу якості продукції “100 кращих товарів України” в номінації “Роботи або послуги, які виконуються або надаються у побутовій та виробничій сферах”. Розкажіть докладніше, про які послуги йдеться?
— Насамперед варто нагадати, що залізниця — це понад три сотні самостійних госпрозрахункових структурних підрозділів, об’єднаних в один комплекс. Функціонування цього комплексу спрямоване на виконання державних завдань, забезпечення пасажирських і вантажних перевезень, експлуатацію, ремонт та оновлення всього залізничного господарства — колії, рухомого складу, систем енергозабезпечення, зв’язку. Таке масштабне господарювання неможливе без розв’язання супутніх завдань. Наприклад, у вагонному депо Дрогобич введено в експлуатацію високоефективний комплекс утилізації токсичних промислових відходів і потужну промивально-пропарювальну станцію із найсучаснішим обладнанням. У такий спосіб розв’язано проблему промивання цистерн без шкоди для довкілля. Потужність цієї станції — 200 цистерн на добу. На території депо ви не побачите нафтових плям. А навколишня курортна зона не потерпає від токсичних відходів.
— Ви були в складі української делегації, яка зустрічалася з міністром транспорту Росії Ігорем Левітіним. Які з обговорюваних питань безпосередньо зачіпають інтереси Львівської залізниці?
— Наша залізниця розташована на основних транзитних шляхах України, що ввійшли до складу міжнародних транспортних залізничних коридорів. Обидві сторони — українська і російська — зацікавлені у збільшенні транзитних перевезень. Згідно із домовленостями, ми з російськими колегами — нашими стратегічними партнерами — спільними зусиллями оновлюватимемо рухомий склад, узгоджуватимемо тарифну політику.
— Пасажири й інші користувачі чекають на прискорення руху поїздів...
— Передбачено, що до 2011 року швидкість руху зросте на різних ділянках залізниці від 100 до 140 кілометрів за годину. Прискорення руху відбудеться за рахунок ремонту колії, заміни стрілочних переводів, “лікування” земляного полотна, обладнання переїздів. Минулого року почав функціонувати вагон для контролю колії із сучасними комп’ютерними технологіями. До електронної пам’яті внесено паспортні дані перспективного впровадження прискореного руху поїздів на дільницях Львів—Красне, Красне—Здолбунів, Красне—Тернопіль—Підволочиськ, Львів—Мостиська ІІ. Через недбалість водіїв і постійне потрапляння під локомотиви автомобільного транспорту ми розпочали переобладнання шлагбаумів на дорогах першої і другої категорій. Незабаром вони повністю перекриватимуть проїжджу частину дороги і не залишатимуть для водіїв жодної можливості об’їхати їх. Ці заходи також сприятимуть і швидкості руху, і безпеці.
— Останнім часом доводиться чути про так звану непрофільну діяльність українських залізниць. Мовляв, від цього потерпає головна справа — вантажні й пасажирські перевезення.
— Такі закиди здебільшого зумовлені нерозумінням специфіки діяльності транспортної галузі. Наше господарювання — багатофункціональне і різновекторне. Можливо, комусь здається, що без капітального оновлення вокзалів можна було б обійтися. Насправді це не так. Бо якщо ми рівняємося на європейські стандарти — а саме такий курс проголосив Президент Віктор Ющенко, — маємо усвідомлювати, що у всьому цивілізованому світі високоякісний сервіс, комфорт, естетичний дизайн — це також економічні категорії. Хибним є й твердження про те, що соціальна сфера, яку ми утримуємо й підтримуємо, позначається на тарифах. Ми сплачуємо всі податки, і соціальна інфраструктура ніяк не позначається на собівартості наших послуг. Підтримуючи програму уряду, ми впродовж перших ста днів його діяльності додатково сплатимо до бюджету п’ять мільйонів гривень. Нині немає більш соціально спрямованої галузі, окрім Укрзалізниці. Добре це чи ні? Поміркуйте самі: попри те, що вільних коштів немає, ми дотуємо збиткові для залізниці пасажирські перевезення.
— Повернімося ще раз до євростандартів. Що зроблено, що планується?
— Торік відновлені нами дизель- та електропоїзди посідали призові місця на виставках рухомого складу в Києві. За участю Львівської залізниці здійснено технічне переоснащення рефрижераторного депо Тернопіль для капітального ремонту пасажирських вагонів. За останні роки ми придбали сім нових електро- і дизель-поїздів. Повністю автоматизовано процес продажу провідниками квитків у поїздах приміського сполучення. Триває автоматизація робочих місць товарних касирів, цілковита автоматизація локомотивних депо. А про великі наші проекти вже відомо широкому загалу.
Як наголошував під час зустрічі у Львові Президент Віктор Ющенко, євростандарти передбачають відповідні моральні стандарти — на рівні свідомості кожного. Ми налаштовані працювати прозоро. Колектив залізничників спроможний протидіяти вірусові так званих “тіньових схем”, бо має міцний, вироблений роками моральний імунітет і самоповагу.
Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом і готовністю до добрих перемін. Бо, зрештою, всі радикальні новації і “прискорення” ми завжди програмували самі, відчуваючи віяння часу, суспільні потреби. Для виконання саме таких завдань ми готуємо молоді кадри, підвищуємо кваліфікацію керівників різних підрозділів. І за всяких обставин залишаємося вірними константі залізничників: поспішаймо надійно...


Розмову вела Оксана ТЕЛЕНЧІ.

Львів.

Від редакції.
Завтра начальникові Львівської залізниці Богданові Піху виповнюється 50 років. Колектив “Голосу України” щиро вітає свого героя і постійного читача з полуднем віку. З роси і з води, шановний ювіляре!