Найчастіше вживане минулого тижня слово — “дах”. Мовою вікопомних цеховиків, які обшарпували ще економіку колишнього Союзу, воно означало прикриття тіньових оборудок. І, як бачите, прижилося. Так міцно проросло в наші суспільно-економічні відносини, що зірвати його не могла навіть стихія. Зірвала влада. Ще до кінця не подолавши рішучий спротив несучих конструкцій суспільства. На всіх рівнях.
Глава Запорізької облдержадміністрації Юрій Артеменко повідав, що “дахом” автоперевізників області дотепер були представники обласного “білого дому” та облпрокуратури. Відтак за право перевозити пасажирів власники компаній платили щонайменше 2 мільйони гривень на рік. Тепер ці гроші Юрій Артеменко пропонує витратити на закупівлю нових автобусів. Виграють від того і бізнесмени, і водії, і пасажири. Більше надходжень одержать місцеві бюджети у вигляді податків, адже через те, що хтось починає працювати під “дахом”, завжди скорочуються суспільні доходи.
Громадська організація “Пора” попередила парламент, що влаштує масові акції протесту, якщо депутати не прискорять прийняття змін до Митного тарифу і не підуть назустріч уряду в питаннях з наведення порядку на митниці. Митна служба країни також працювала під “дахом”. На це вказують, зокрема, елементарні підрахунки. За чинних ставок ввізного мита на кордоні торік держбюджет мав би отримати щонайменше 12 мільярдів гривень податків, але мав удвічі менше (фігурально кажучи, в 6 мільярдів гривень обійшовся середньому та малому бізнесу “дах”).
Коли Кабінет Міністрів на тижні завів мову про однакові умови оподаткування, детінізацію в паливно-енергетичному секторі та в державних холдингах, ще один велетенський “дах” почав розсипатися на очах, як картковий будиночок. Тепер навіть людям, котрі не знаються на азах економіки, стало зрозуміло, що підвищувати пенсії, не чіпаючи заробітних плат, які їх формують, означало пошити всіх у дурні. Що, власне, й робив попередній уряд. А викручуватися доведеться нинішньому. Але в який спосіб, якщо фіскальний дефіцит бюджету за умови виконання всіх соціальних зобов’язань становить понад 10 відсотків від рівня ВВП? Якщо промислові підприємства на тлі минулорічної високої бази, для порівняння, ніби завмерли почасти в очікуванні бюджетних змін, а почасти у передчутті дооцінки приватизованих активів? Якщо час сіяти, а отже, домовлятися з нафтотрейдерами про ціни на дизпальне, з банкірами — про відшкодування кредитних ставок за аморфного стану ресурсного ринку, який також очікує, що буде з бюджетом?
Прогноз на тиждень:
Кабінет Міністрів остаточно відмовиться від реприватизації і визначиться з активами підприємств, які потребують дооцінки.
Середні ціни на бензини всіх марок не зазнають змін, середня оптова ціна на дизпальне зросте у межах 1—5 відсотків.
Комерційні банки з огляду на значну вартість ресурсів не кредитуватимуть сільгосппідприємства під 17 відсотків річних.
Уряд знає відповідь на головне запитання — як владнати всі ці проблеми в рамках загальнодержавного балансу, прийнятного для всіх. Бюджетникам віднайшли можливість підняти заробітні плати впродовж року більш як на 50 відсотків. Пенсіонерам обіцяно вищі пенсії на основі не гіпотетичних, а реальних джерел фінансування. Породіллі матимуть від держави допомогу, яку вже не ототожнюватимуть із місткістю памперса. Й водночас Міністерство фінансів дає зрозуміти, що знає про наявність можливості загнуздати інфляцію до 9 відсотків і довести зростання ВВП до 8,2 відсотка за підсумками року. Але знати мало, треба, щоб переконання уряду підтримали в парламенті, де бюджетні проблеми часто потрапляють під прес політичних амбіцій і корпоративних інтересів. Дехто вважає, що так і станеться. І тоді міністр економіки та з питань євроінтеграції Сергій Терьохін застерігає: якщо не зменшити дефіцит бюджету, то, може статися, матимемо тризначну інфляцію. У 2000 році країна мала профіцитний бюджет і двозначну інфляцію — 125,8 відсотка. Але тоді реальні доходи населення зросли лише на 9,9 відсотка, проти наміру Кабінету Міністрів спрямувати на споживання до 80 відсотків бюджету — крапля. Гіркий досвід підказує тому, хто вміє лічити, що за дефіциту бюджету більш як 10 відсотків від ВВП ми можемо докотитися до тризначної інфляції. А за дефіциту 1,54 відсотка від рівня ВВП — до двозначної. І те й інше ми вже проходили. Як вважає голова правління комбанку “Хрещатик” Дмитро Гриджук, чимало залежить від розміру дефіциту, але ще більше, як виконуватимуть бюджет і в який спосіб підживлюватимуть попит на гроші, якими методами боротися з надлишковою ліквідністю комерційних банків. Тому дуже хотілося б, щоб про це пам’ятали в сесійній залі.
Прогноз на тиждень:
Верховна Рада внесе корективи в законодавство, яке регламентує механізм спрощеного оподаткування суб’єктів малого бізнесу і затвердить зміни в Митний тариф.
Кабінет Міністрів подасть на розгляд Верховної Ради пакет законопроектів, які збільшують доходну і видаткову частини держбюджету на 2005 рік з корекцією дефіциту бюджету до рівня 1,5 відсотка.
