Сьогодні питанню соціального інвестування, що передбачає сукупність дій уряду та суспільства для отримання соціального ефекту, приділяється дедалі більше уваги. Дійовими інструментами здійснення такої діяльності можуть бути інвестиційні проекти. У рамках проведення політики соціального інвестування в країні діє спільний проект Світового банку та уряду України «Фонд соціальних інвестицій». Докладніше про діяльність Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) розповідає виконавчий директор Володимир КАПЛІЄНКО.
— Куди спрямовуються соціальні інвестиції?
— По-перше, в межах проекту інвестиції спрямовуються на розвиток громад, по-друге, на розвиток механізмів надання інноваційних соціальних послуг вразливим групам населення і, нарешті, на розвиток потенціалу учасників, залучених до процесу надання соціальних послуг на всіх рівнях.
Для місцевих громад результатом соціального інвестування буде здобуття нових знань та навичок, зокрема взаємодії в громаді чи громади з владою. Об’єкт соціального інвестування (школи, дитячі садки, сільські дороги) — це лише майданчик для набуття та відпрацювання нових навичок. Наприклад, щоб отримати інвестицію, громада має визначити, яка саме проблема є найбільш актуальною, знайти кошти для співфінансування, провести тендери та вибрати підрядні організації, здійснити контроль якості виконаних робіт. Іншими словами, у громади формується досвід розв’язання власних проблем власними силами, а також почуття причетності та відповідальності.
Цікавим є досвід відбудови школи в селі Макарівка Київської області. Члени громади (колектив школи, батьки, підприємці села) безпосередньо брали участь у відновленні школи: зробили 10-відсотковий внесок —грошима, матеріалами, але більшість — працею. Трудилися гуртом, а в результаті морально і фізично застаріле приміщення перетворилося на сучасну, гарно обладнану школу.
— Який масштаб діяльності УФСІ?
— УФСІ діє в усіх областях України. В кожній з них за критеріями, затвердженими наглядовою радою, вибираються два райони. Сьогодні ми працюємо вже в 15 областях, а до кінця року плануємо розпочати діяльність в решті областей та АР Крим.
— Чи є досвід подібних проектів в інших країнах?
— Так, звичайно. Сьогодні в 57 країнах світу реалізуються подібні інвестиційні проекти, фінансовані Світовим банком. Фонди, що здійснюють інвестування в соціальну сферу, ефективно діють у Грузії, Вірменії, Молдові, Албанії. Саме після вивчення досвіду роботи успішних фондів уряд прийняв рішення про запровадження такого механізму в Україні. І з 2000 року розпочав свою діяльність Український фонд соціальних інвестицій.
— Які особливості українського проекту?
— Особливість полягає у тому, що крім розвитку громад та відновлення об’єктів соціальної інфраструктури УФСІ здійснює діяльність, спрямовану на реформування системи соціальних послуг. До того ж цілі проекту цілком відповідають сучасній стратегії соціальної політики держави. За рішенням наглядової ради УФСІ, в Харківській та Хмельницькій областях здійснюватиметься апробація інноваційних моделей соціальних послуг і механізмів фінансування та управління ними.
Успіх нашого проекту залежить від тісної співпраці та підтримки з боку всіх партнерів і, особливо, органів влади. Нині активно працює спільна міжвідомча робоча група, створена при Мінпраці, до складу якої входять представники міністерств, що опікуються проблемами соціальних послуг. У Харківській та Хмельницькій областях над тестуванням нових підходів надання соціальних послуг, зокрема над розробкою механізмів соціального замовлення та соціального контрактування, працюють обласні дорадчі експертні групи.
— Але соціальне інвестування — сфера для нашої країни дещо нова і, мабуть, потребує нових знань, навичок?
— Так, людський потенціал — це, справді, найважливіша складова процесу соціального інвестування. В межах проекту здобудуть знання та навички сучасних підходів до організації надання і управління соціальними послугами як фахівці, безпосередньо пов’язані з наданням соціальних послуг, так і управлінці всіх рівнів — районного, обласного, національного. Адже ми розраховуємо на хороші практичні здобутки, які мають лягти в основу розробки рекомендацій з реформування системи соціальних послуг у країні.
У соціальній сфері не можна очікувати швидкого результату. Однак, переконаний, ефект у майбутньому буде вагомий.