Генеральний прокурор України Святослав Піскун повідомив про затримання двох підозрюваних у безпосередньому виконанні вбивства Георгія Гонгадзе. Ще одному підозрюваному запобіжним заходом обрано підписку про невиїзд, а керівник акції — генерал міліції Пукач — перебуває в міжнародному розшуку. «Банда», за висловом С. Піскуна, складалася з полковників і генералів діючих співробітників служби кримінальної розвідки МВС. Про якусь випадковість не йдеться — вони виконували «злочинний наказ», і слідству тепер відомо, чий саме. Генеральний прокурор ще раз підтвердив, що злочин у принципі розкрито. «Моя впевненість грунтується на доказах», — заявив він. Сьогодні слідство працює над створенням чіткої, повної і абсолютно законної доказової бази. Оскільки крапку у справі про вбивство Георгія Гонгадзе поставить суд і матеріали слідства не повинні викликати нарікань в учасників процесу.
Остання версія трагедії така. За Гонгадзе було встановлено стеження. «Спецоперацію» з його ліквідації призначили на 15 вересня 2000 року. Але нерозторопність одного з виконавців подарувала Георгію ще один день життя. 16-го під виглядом таксі йому було «підставлено» оперативну машину. Водій попросив журналіста сісти на заднє сидіння, пояснивши, що переднє поламане. Коли жертва опинилася в салоні, в автомобіль ввірвалися інші співучасники. Дорогою за місто Георгія задушили. Тіло вивезли до одного з районів Київської області, зв’язали руки, облили бензином і намагалися спалити. Після невдачі його поховали. Питання про те, хто, коли і з якою метою відділив голову від тіла і де вона тепер, Генпрокуратура поки що залишає відкритим, посилаючись на інтереси слідства.
Дорогою до Києва вбивці позбулися речей і одягу жертви. Тепер виконавці вказують місця приховування доказів. Згодом інші особи, чиї особистості слідством установлено, тіло журналіста перевезли в Улашівське лісництво Таращанского району Київської області, де його і було знайдено третього листопада.
У таких злочинах, за словами Святослава Піскуна, є чотири категорії винних. Замовники, організатори, виконавці й недоносителі. На сьогодні слідству відоме все коло підозрюваних, але особистості фігурантів поки що не розголошують в інтересах розслідування. Відомий і мотив убивства, але він має бути встановлений і доведений у законному порядку.
Так, обвинувачення проти безпосередніх виконавців і відтворення повної картини злочину підкріплено великою кількістю експертиз (зокрема ботанічною і ґрунтознавчою) та копітким аналізом отриманої інформації. Наприклад, хімічними дослідженнями доведено, що цілком таємний журнал реєстрації документів, за якими давали завдання на оперативне відпрацювання громадян, закритий 2001 року, був заповнений чорнилом, випущеним у 2003-му.
Як докази можуть бути використані і «плівки Мельниченка». Вони у справі — із січня 2001 року, але висновки експертизи щодо їх автентичності незадовільні. С. Піскун підкреслив, що записи можуть бути долучені до розслідування після проведення повторної експертизи і набуття ними офіційного статусу. Він запропонував Миколі Мельниченку прибути в Україну й особисто взяти участь у повторній експертизі записів. Генпрокурор гарантує колишньому майорові недоторканність і заявив, що постанову на його арешт скасовано, а кримінальну справу проти М. Мельниченка закрито.
Швидке розкриття кримінальної справи, яка триває більш як чотири роки, С. Піскун пояснює тим, що свого часу йому і слідчій групі просто перешкодили її закінчити, «звільнивши за півгодини». «Якби не моя відставка, ми поставили б крапку ще у 2003 році», — заявив він. Крім того, Генпрокурор вважає, що свою роль зіграла й ефективна взаємодія з МВС, і особливо з СБУ.
Підозрювані повністю визнали свою вину і дають свідчення. Відомо, що на сьогодні для давання свідчень у «справі Гонгадзе» викликано колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка.
На знімку: автомобіль, на якому, за припущеннями, тіло Георгія Гонгадзе було перевезено у Таращанський район.
