Ти зазнав несправедливості; утішся: справжнє нещастя швидше в заподіянні її.
Сенека.
Головний слуга Феміди в Україні Василь Маляренко констатує, що суди під час розгляду кримінальних справ установлюють факти фальсифікації слідчими доказів і процесуальних документів. У кожній третій справі про тяжкі та особливо тяжкі злочини обвинувачувані скаржаться на застосування до них незаконних методів слідства.
V. «Доказів вини немає»
До Макіївки судді апеляційного суду Донецької області Васильєв і Яременко їхали на відкрите засідання, на якому городяни мали побачити двох убивць-нелюдів. Ефект, на мій погляд, виявився протилежним. На лаві підсудних сиділи залякані й розгублені хлопці, які весь час плутались у суперечливих свідченнях. «Чи ж вони вбивці?» — ставлять і нині собі питання не тільки родичі та адвокати засуджених.
Історія від слідчого
Тієї п’ятниці, 28 березня 2003 року, Сашко і Коля були явно налаштовані на пригоди. Зустрівшись близько шостої години вечора, вони відразу купили пляшку спиртного і спорожнили її на старому ринку в Червоногвардійському районі. Пригощав 20-літнього Сластухіна 24-літній Пуресін. А чому б і ні? Микола працював, Сашко був без роботи, в його кишенях гуляв вітер. Вони зайшли до знайомого П., розпили в нього дві півлітри самогону й о десятій вийшли на макіївський «бродвей». Погуляли, провітрилися, «приговорили» ще одну пляшку біля магазину «Батьківський».
У ній сховалися і п’яні приятелі. Біля школи вже далеко по першій ночі зустріли чоловіка похилого віку С., на якого Сашко запропонував скоїти розбійний напад. І вбити його, якщо вчинить опір. Мета — гроші. Далі все йшло за планом. У межах досягнутої домовленості, за попередньою змовою групою осіб, з єдиним наміром позбавити життя, напали на бідолаху і стали бити його, поваливши ударом кулака на землю, руками і ногами. Били по голові та інших частинах тіла. Установивши, що жертва не подає ознак життя, лиходії обшукали кишені і, нічого не знайшовши, зникли в темряві.
Продовжуючи свої злочинні пригоди, вони на трамвайній зупинці близько третьої години ночі побачили раніше не знайомого Т. Діючи злагоджено, особи, які раніше скоїли навмисне убивство, у межах досягнутої домовленості, за попередньою змовою групою осіб, з єдиним наміром убити з метою заволодіти майном Т., напали на нього. Сластухін завдав удару кулаком в обличчя, потерпілий упав, після чого йому завдавали удари руками й ногами. По голові й інших частинах тіла. У кишенях нічого, крім пачки сигарет, не знайшлося.
...Обидва чоловіки померли внаслідок закритої черепно-мозкової травми, крововиливу під м’які мозкові оболонки.
Пограбування і два вбивства протягом трьох годин — такі от пригоди приятелів-гультяїв.
Історія від засуджених
Донецький апеляційний суд, повторюся, проводив відкрите виїзне засідання в Макіївці. Зачитавши обвинувальний прокурорський висновок, вислухавши підсудних і свідків, проаналізувавши матеріали та речові докази, двоє суддів і троє народних засідателів засудили макіївців до довічного позбавлення волі.
Слугам Феміди засуджені виклали трохи іншу версію того, що сталося.
Так, вони розпивали спиртні напої. Так, Сластухін пограбував дівчисько. «Але ми не вбивали...»
Йдучи додому від магазину, вони виявили закривавлений труп С., після чого побігли до знайомої Б. і, здійнявши крик, зажадали повідомити в міліцію і викликати «швидку». У Б. не було телефону, тому відправила галасливих знайомців до нічного магазину, звідки і додзвонилися в служби.
У Т., який мирно сидів на лаві, вони попросили закурити, той відмовив, хлопці пішли, залишивши підпилого чоловіка на зупинці.
Потерпіла свідчить...
Вислухаймо потерпілу С., яка і слідчому, і суду казала одне і те ж.
Пізно вночі, повертаючись додому з дискотеки, вона, за її словами, проходила повз магазин «Батьківський». До неї прискореним кроком підійшов Сластухін і грубо зажадав сигарету. Потім, намагаючись схопити її, наказав віддати сумочку. При цьому спробував ударити її рукою по голові, але удару не вийшло — рука зісковзнула. Злякавшись насильства, С. віддала сумочку з косметикою, блокнотами-ручками...
Як то кажуть, відчуйте різницю. Між версією слідчого прокуратури і свідченнями потерпілої. Не було одностайності і в зізнаннях засуджених.
Адвокати констатують
На думку адвоката, вони були такі, що не обійшлося без сильного кровопролиття. Але на одязі засуджених крові не було. Тільки в двох помарках на рукаві куртки Пуресіна виявлено кров, яка, на думку експерта, могла належати Т. Але могла і не належати. А в помарках на туфлях засуджених виявлено кров людини, групову приналежність якої не встановлено. Слід зазначити, що затримали зловмисників через пару днів після вбивств. Затримали завдяки їм же самим. Адже вони «засвітилися», вимагаючи серед ночі викликати «швидку» й міліцію. Хіба справжні вбивці стали б привертати до себе увагу?
Слідство і суд стверджують, що під час відтворення обстановки та обставин події злочину Сластухін і Пуресін поводилися впевнено. Адвокат же звертає увагу на їхню силувану поведінку під час виконання слідчої дії, що зафіксовано відеокамерою.
Інший адвокат (В. Антошкін) відзначає, що у відеозаписі відтворення обстановки й обставин події Микола не міг назвати і показати місце скоєння злочину — це все озвучував... слідчий.
На користь засуджених, на наш погляд, свідчили в судовому залі і знайомий П., знайома Б., робітниця магазину. Вони зафіксували їхній стан, бачили одяг, руки, взуття... Можна уявити, який у них був би вигляд після кривавої бійні, але свідки ні про що таке не розповідали.
— Вважаю, суперечливі свідчення мій син давав унаслідок свого хворобливого стану, — плаче Галина Пуресіна. — Адже він у мене, за висновком лікарів, страждає на легку дебільність. Примусити його до чого-небудь дуже просто...
Проте ні ця обставина, ні позитивні характеристики з місця роботи і проживання Миколи не вплинули на вирок. Уся надія в нього — на Верховний Суд. На його об’єктивність і справедливість.
Макіївські правоохоронці і донецький облсуд, які мало, наскільки я розібрався, дбали про доказову базу провини засуджених, своє слово сказали...
Макіївка
Донецької області.
