Минулий рік ввійде в історію передусім відомими політичними подіями. Та його варто б назвати ще й роком атомної енергетики.

Переконливий аргумент — подвиг!


Візьму на себе сміливість і відповідальність стверджувати: торік у вітчизняній атомній енергетиці здійснено справді небачений за роки незалежності трудовий подвиг. Введено в дію два нові енергоблоки-«мільйонники» — на Хмельницькій і Рівненській АЕС. Що це засвідчило? Передусім, Україна довела всьому світові свою спроможність самотужки виконувати складні будівельні й технічні завдання. Водночас наша атомна енергетика ще більше відстояла свої позиції бути основним постачальником електроенергії. У загальному її обсязі частка ядерної зросла до 48 відсотків. А на енергоринку ця частка становить нині 53,2 відсотка.
Наведені відсотки ще означають: торік АЕС виробили всього 87 млрд. кіловат-годин електроенергії, тобто на 5,6 млрд., чи майже на 7 відсотків, більше, ніж у 2003 році. У цьому приростові була певна частка й нових енергоблоків. Звичайно, ще незначна. Адже вони лише набиралися сили — експлуатаційники нарощували їх потужність, усували неполадки, які завжди трапляються в такі періоди і траплялися цього разу.
І все ж торік кілька діб дружно працювали всі п’ятнадцять енергоблоків. Одна з них, 26 грудня, стала рекордною: АЕС виробили 296 млн. кВ-г електроенергії.
Цей трудовий подвиг минулого року став можливим завдяки значному зростанню обсягів фінансування добудови блоків. Якщо у 2001 році на ці цілі було спрямовано 303,3, то торік — 1171,4 млн. грн.
З введенням у промислову експлуатацію нових енергоблоків у цьому році обсяг виробленої електроенергії атомними станціями перевищить 50 відсотків від її загального обсягу. А це має виняткове стратегічне значення для національної економіки. Бо нові «мільйонники» не лише забезпечать сталу роботу енергосистеми України, а й дадуть змогу навіть експортувати надлишкову електроенергію. Між іншим, у грудні минулого року перші 340 млн. кВ-г було спрямовано до Росії.
Нові енергоблоки-новобудови ще більше підняли міжнародний енергетичний рейтинг України. Тепер наша держава ввійшла до трійки європейських країн з розвиненою ядерною енергетикою.


Ще дещо важливе на додаток


Минулий рік для атомної енергетики позначився неухильним зростанням виробництва електроенергії. Якщо у 2001 році було вироблено 76 179 млн. кВ-г, 2002-му — 78 000, 2003-му — 81 424, то в 2004 р. вже 87 044 млн. кВ-г електроенергії.
Так само зростав і коефіцієнт використання встановленої потужності. З 73,5 відсотка у 2001 році до 81,4 у 2004-му. Примітно, що цей важливий показник торік зріс проти 2003-го на 2,9 відсотка.
А ось як приборкували порушення у роботі АЕС. У 2001 році їх сталося 68. Поступово зменшуючись, цифра 2004 року дійшла лише до 25, що на 11 менше, ніж у 2003 році. А цьому сприяло посилення уваги до підвищення безпеки роботи АЕС, зростання фінансування спеціальних заходів. Істотно збільшили кошти на це у 2003 році. Тоді на підвищення безпеки було спрямовано майже вдвічі більше, ніж 2002-го, — 614 млн. грн, а 2004-го ця сума зросла до 688,4 млн. грн.


Без науки не обминути муки


Так складалося, що до останнього часу наші атомники з багатьох наукоємних питань зверталися по допомогу до російського Курчатовського інституту, в інші зарубіжні центри й бюро. Крім значних фінансових витрат такі прохання породжували певні непорозуміння відповідних наших регулювальних органів.
Отож з метою кращої координації наукової підтримки галузі ще в 2003 році в «Енергоатомі» створили підприємство «Науково-технічний центр». А минулого року зустрічний крок зробила і Національна академія наук — відкрила відділення ядерної фізики та енергетики. Йому доручено займатися не лише фундаментальними, а й прикладними дослідженнями багатьох аспектів роботи АЕС, а також надавати наукову допомогу в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи тощо.
Щоб співпраця українських вчених і атомників-експлуатаційників була продуктивнішою, торік провели спільне засідання правлінь НАЕК «Енергоатом» та НАНУ і підписали угоду про співпрацю. Тепер представникам обох установ є про що сперечатися і є можливість разом грати на полі пошуку розв’язання багатьох найгостріших проблем цієї галузі.
Тож укладання угоди між
НАЕК «Енергоатом» і Національною академією наук України — поза сумнівом, також надзвичайно важлива подія минулого року.


Зросла зарплата і кількість житла


У 2001 році в містах — супутниках атомних станцій Енергодарі, Кузнецовську, Нетішині і Южно-Українську ввели в експлуатацію 3,6 тис. кв. м житла, або лише 60 квартир. А минулого року збудували 54 тис. кв. м, або 691 квартиру.
Відомо, що заробітна плата працівників атомних станцій одна з найвищих у промисловості. Скажімо, у 2001 році вона становила 1006 гривень. А торік зросла до 1763 гривень. Непогано? Маю на увазі не лише факт зростання, а й суму. Та, гадаю, підстав для заздрощів не повинно бути ні в кого. Працівники атомних станцій, усі мешканці міст-супутників постійно живуть і працюють, мов на передовій. І цього не слід забувати.


Ташлицьку ввести, а далі — нові енергоблоки


Добудова двох енергоблоків, безперечно, позначилася на темпах будівництва важливого «довгобуду» — Ташлицької гідроакумулювальної електростанції. Звичайно, негативно. Не такий товстий наш державний гаманець, щоб на всі новобудови вистачило коштів. І тому ця унікальна за технічним рішенням станція вже не один рік жде до себе уваги. Нарешті, здається, діждала. Після добудови нових енергоблоків було визначено термін введення першого пускового комплексу, до якого входять два агрегати, — жовтень нинішнього року. Цей термін і рішення приймалося Мінпаливенерго, очолюване попереднім міністром.
Цього року заплановано не лише ввести в дію першу чергу Ташлицької ГАЕС. Передусім — виробити атомними станціями 93,6 млрд. кВ-г електроенергії. Нагадаю, торік цей показник становив 87 044 млн. кВ-г. А до Росії нинішнього року плановано поставити 6 млрд. кВ-г.
Уже згадувалося завдання ввести в промислову експлуатацію другий енергоблок Хмельницької АЕС і четвертий Рівненської. Разом з цим мають розпочатися підготовчі роботи для будівництва третього блока на ХАЕС. Крім цього, торік повинно було завершитися обгрунтування доцільності будівництва четвертого енергоблока на Южно-Українській АЕС.
А ще нинішнього року планується розпочати спорудження сховища відпрацьованого ядерного палива для Рівненської, Южно-Української та Хмельницької станцій. Є ще один важливий намір: посилити роботу щодо виконання Комплексної програми робіт з продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків, передусім першого та другого Рівненської АЕС.


Її доля тепер в інших руках


Новий уряд, новий міністр палива та енергетики Іван Плачков, новий президент «Енергоатом» можуть переглянути пріоритетні завдання атомної енергетики на цей рік і наступні. Можуть узагалі змінити ставлення до неї. Цій галузі нададуть подальшого розвитку чи її притримуватимуть, як траплялося досі. Адже диспетчерські обмеження стриножували АЕС, що позначилося на кількості виробленої і поставленої на ринок електроенергії. Сподіваюся, невдовзі ми дізнаємося про орієнтири нового керівництва.
Але однозначно: атомна галузь, як і вся енергетика країни, перебуває в полі зору всіх нас, споживачів, громадян України