Як ми вже повідомляли, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин узяв участь у святкуванні 200-річчя Національної юридичної академії імені
Ярослава Мудрого. Головним завданням дня не лише політиків, а й вищої школи, наголосив глава парламенту, є консолідація українського суспільства.
Буквально з перших хвилин перебування в палаці студентів юракадемії, де відбувалися урочистості, журналісти поцікавилися у нього, чому надав перевагу саме цьому навчальному закладу, а не, скажімо, Харківському національному університету імені В. Каразіна, який також нещодавно відзначив своє двохсотліття? Володимир Михайлович зізнався, що, по-перше, не розділяє ці дві дати, бо й університет, й академія мають одну дату народження й засновані одним указом; а по-друге, не міг раніше викроїти із свого графіка роботи навіть кілька годин, щоб відпочити душею серед студентства та професорів.
Ювілей академії, у святкуванні якого взяли участь керівники правоохоронних інституцій країни, народні депутати, ректори вузів, академіки та професори права, численні випускники, В. Литвин назвав пошаною духовних твердинь України, університетів і академій, які були, є і будуть генераторами національного і суспільного подвижництва; величанням професорів і вихованців, які наполегливо ведуть Україну до європейського культурного простору, ревно оберігаючи скрижалі української державності, історичну пам’ять і національну культурну спадщину. «Мудрістю і стараннями інтелектуального Харкова це місто вже два століття гідно утримує за собою позиції провідного університетського, наукового і культурного центру України. Історія подарувала Харкову щасливу можливість на світанку ХІХ століття стати інтелектуальною українською столицею. Стрімке піднесення ідейно-естетичних і філософських течій, буря і натиск харківських романтиків духовно звеличували Слобожанщину і всю Україну. І цілком природно готували давнє університетське місто до високої честі стати адміністративним і політичним центром України 20—30-х років минулого століття», — наголосив Голова Верховної Ради.
Володимир Литвин нагадав присутнім історичний факт, що життєве кредо Ярослава Мудрого «Раніш закон, а потім благодать» має служити моральним стимулом і дороговказом і нинішньому академічному співтовариству, майбутнім служителям Феміди, аби вивершити демократичну і правову державу, створити ефективну й відповідальну перед власним народом владу, здатну згуртувати націю. Інтелект і моральність влади — все ще актуальна для нас вимога сьогодення. Високий інтелектуальний потенціал українського суспільства, зосереджений і в стінах Національної юридичної академії, зміцнює віру в те, що ми не втратимо воістину історичний шанс досягти високих демократичних стандартів у організації нашого життя. Головним завданням дня, завданням не лише політиків, а й вищої школи, є консолідація українського суспільства.
«Саме освічена вузівська спільнота знає апробовані історією способи ткання тих чудодійних ниток, що забезпечать територіальну цілісність і духовну єдність України. Подолати матеріальну бідність громадян, складнощі їх духовної самореалізації, досягнути європейських стандартів у освіті, соціальній та правовій сферах можна лише в умовах демократичного суспільства. Тому завдання вузівського товариства — зміцнити людську віру в те, що політичні, економічні та соціальні трансформації забезпечать нам високі європейські стандарти життя в Україні. Коли кожна людина реально відчує переваги гідного життя, співвіднесеного із суспільними і економічними стандартами Європи, тоді відпадуть необґрунтовані претензії на регіональну винятковість, образливі ярлики про другу і третю сортність. Історія України як великої європейської держави творилася одночасно в Києві і Львові, Харкові і Полтаві, Донецьку і Чернігові, на берегах Дніпра і Чорного моря. Нова і процвітаюча Україна не повинна ділитися за мовною, релігійною чи будь- якою іншою ознакою».
У короткому брифінгу для журналістів В. Литвин прокоментував заяви деяких політиків про те, що на майбутніх виборах до місцевих рад варто зберегти нинішню модель формування представницьких органів. Я думаю, сказав він, що на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування ми всебічно обговоримо цю проблему. На мій погляд, необхідно прислухатися до пропозицій, застережень, що звучать від багатьох рад різного рівня, і вийти на оптимальну модель, яка б врахувала потреби та інтереси суспільства і водночас сприяла його політичному структуруванню.
