Слава Богу, ще чинна Конституція України дає визначення: «Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони ПРИ (виділено автором) Президентові України». Глава держави формує її персональний склад. Одначе в Основному Законі записано, хто входить до складу Раднацбезу: за посадою Прем’єр-міністр, Міністр оборони, Голова СБУ, Міністр внутрішніх справ, Міністр закордонних справ. У засіданнях Раднацбезу може брати участь Голова Верховної Ради.
Віктор Ющенко, користуючись своїм конституційним правом формувати персональний склад координаційного органу, увів до Раднацбезу за згодою Голову Верховної Ради, Генерального прокурора, Голову Верховного Суду, Голову Національного банку — персонально осіб, що обіймають конституційні посади. А ще двох секретарів — Державного і власне Секретаря Раднацбезу, котрі не фігурують у Конституції України як керівники центральних органів виконавчої влади, котрі, як записано в Законі України «Про Раду національної безпеки і оборони України», можуть бути членами Раднацбезу.
Відповідно до Закону «Про Раду національної безпеки і оборони» вносять зауваження та пропозиції, голосують з питань, що розглядаються Раднацбезом, саме члени цього органу. А Секретар подає на розгляд Президента України проекти актів глави держави про введення в дію рішень Раднацбезу, а також координує діяльність робочих та консультативних органів Раднацбезу. За дорученням Голови Ради національної безпеки і оборони ПРЕДСТАВЛЯЄ ПОЗИЦІЮ (виділено автором) цього органу при Президентові у Верховній Раді, у відносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з політичними партіями і громадськими організаціями, ЗМІ та міжнародними організаціями.
Ніде — ні в, слава Богу, чинній Конституції України, ні в законі про Раднацбез не йдеться про те, що Секретар Ради національної безпеки подає пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України». Це призначеного Секретаря зобов’язав зробити Президент своїм указом «Про деякі питання організації діяльності Ради національної безпеки і оборони України». Досі ніде не йшлося і про те, що Секретар Раднацбезу бере участь у засіданнях Кабміну з правом дорадчого голосу, дає доручення органам виконавчої влади та звертається до них з відповідними запитами, погоджує силу-силенну кандидатур силовиків, та й, урешті, посадовців, котрих так чи інакше можна підвести до проблем безпеки та оборони держави. Є, щоправда, посил в указі на те, що ці та інші повноваження Секретар Раднацбезу здійснюватиме відповідно до актів та письмових доручень Президента. Уявляю, як Президент, щоб Секретар Раднацбезу мав змогу здійснювати указні повноваження, тільки те й робить, що пише доручення або акти...
Утім, попри норму Конституції, де записано, що Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам, а глава держави за своїм конституційним обов’язком є Головою Раднацбезу, він наділив своїм указом Секретаря вести засідання Ради національної безпеки за письмовим дорученням Голови.
Чи підлягає дискусії питання про те, що, мовляв, повноваження Президента — це, так би мовити, одне, а Голови Раднацбезу — дещо інше? Не думаю. Бо якщо звернутися знову-таки до, слава Богу, ще чинної Конституції, то навіть за умови дострокового припинення повноважень Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України обов’язки глави держави покладаються на Прем’єр-міністра. А в переліку, де записано, які саме повноваження не може здійснювати глава уряду в цей період, функції Голови Раднацбезу не значаться... І Законом «Про Раду національної безпеки і оборони України» обов’язки Голови покладаються на Прем’єр-міністра.
Віктор Ющенко закликає нині політиків виявити терпіння. Та, здається, терпіння й повага до Конституції поки що не стали пріоритетами навіть для найближчих соратників Президента. І задоволення їх владної спраги може обернутися дискредитацією ідей демократії, законності, прозорості і чистоти влади, проголошених Віктором Ющенком. І на підтримку яких проти «понятійного» існування піднялися мільйони виборців.