Останнім часом розгорілися скандали не тільки довкола приватизації стратегічних об’єктів промисловості нашої держави. Дехто з новоявлених багатіїв почав скупати —за безцінь — ласі шматки землі. Особливо у столиці й довкола неї. Всі пам’ятають ситуацію з виділенням земельних ділянок у Пуща-Водиці. Проте, схоже, на цьому крапку ставити ранувато. Власне, це одна з причин, яка спонукала народного депутата України Миколу Жулинського звернутися з відкритим листом до Генерального прокурора Святослава Піскуна.


Генеральному прокуророві України С. М. Піскуну

Шановний Святославе Михайловичу!
Сподіваюся, що після наведення порядку і справедливості в природоохоронних зонах Пущі-Водиці та Феофанії Генеральна прокуратура візьметься і за збереження бодай частини заплавних екосистем правого берега Дніпра, які мають величезне екологічне, наукове і природоохоронне значення.
Мова йде в даному разі про територію майбутнього ландшафтного заказника «Конча-Озерна», що розташована в Обухівському районі Київської області і являє собою заплавну ділянку правого берега Дніпра площею 40 га.
Уже давно є наукове обгрунтування створення цього ландшафтного заказника, бо для міста Києва вкрай важливо зберегти унікальні природні екосистеми, що кільцем охоплюють столицю. Годі говорити про Пущу-Водицю, яку замірилася знищити за вказівкою зверху київська влада, але вже руйнують свавільним будівництвом Феофанію — пам’ятку природи садово-паркової архітектури, розгортають будівництво в ботанічному заказнику «Лісники», який можна і слід вважати еталоном природних екосистем. Активно, за сприяння Київської обласної адміністрації та місцевих районних і сільських рад, які з рабською догідливістю виконують вказівки зверху, йде приватизація земельних ділянок у зеленій зоні Києва — Пущі-Водиці, Кончі-Заспі, Кончі-Озерній, в заказнику «Лісники», у Феофанії, Голосієвому... А що робиться на лівому березі Дніпра — в Канівському районі Черкаської області у смузі від села Келеберда до села Прохорівка? Це ж природоохоронна зона, про що свідчать офіційні знаки-попередження, встановлені на березі Дніпра! Ведеться незаконне відчуження земель та активна забудова приватними особняками. Мешканці села Прохорівка не можуть тепер потрапити до Дніпра, який відгороджений від них металевою сіткою. Уявімо на мить, що Тарас Шевченко, який неодноразово бував у Прохорівці, раптом воскрес і захотів зачерпнути долонею води зі святої для кожного українця річки. Новочасні можновладці його до Дніпра не пускають. Це, виявляється, їхня власність, це вони сьогодні вирішують долю головної річки України!
Ці злочинні акти проти природи, до яких причетна українська влада, Генеральна прокуратура не розглядає, про що свідчать мої та моїх колег — народних депутатів, а також видатних діячів літератури і культури — численні прохання і вимоги припинити це свавілля.
Незважаючи на неодноразові звернення народних депутатів України, відомих письменників — членів письменницького кооперативу «Конча-Заспа», до Президента України, Генерального прокурора України, Київської обласної державної адміністрації, на депутатський запит народних депутатів України, оприлюднений на засіданні Верховної Ради України 19 вересня 2003 року (щодо законності будівництва приватного житла в Обухівському районі Київської області шляхом гідронамиву піску на заповідних територіях Конча-Заспи), триває намивання територій для будівництва котеджів, гольф-клубу, готелю та інших будівель на заплавних лугах і луках Конча-Заспи.
Ця руйнівна вакханалія знищує екологічний баланс у долині річки Дніпро, в тому числі нерестилища річкових риб, рідкісних тварин та лісолугову рослинність.
Таке втручання в заповідне природне середовище відбувається з відома Київської обласної державної адміністрації та Козинської селищної ради, яка видала державні акти на право користування землею ТОВ «Фірма Гея» площею 25,11 га та ТОВ «Альянс-3» площею 5,58 га під дачне будівництво, та рибоколгоспу «Пролетарська правда» площею 284,9 га безпосередньо в акваторії Канівського водосховища, адміністративної межі міста Києва.
Є всі підстави стверджувати, що Київська обласна рада, Козинська селищна рада діють за вказівкою Київської обласної державної адміністрації та Обухівської райдержадміністрації, цілком ігнорують Земельний кодекс України у видачі державних актів на право користування землею. Адже передаються у власність земельні ділянки на територіях державного заповідника «Конча-Заспа», який чомусь і кимось був ліквідований, заказника «Лісники», пам’ятки природи «Феофанія», лісового масиву «Голосієве», який планується перетворити в національний ландшафтний парк, і ніяк міська влада не переборе в цьому прагненні опір обласної ради.
Чи відомо Генеральній прокуратурі України, що заповідні заплави Кончі-Заспи з обох боків дамби (27-й кілометр Обухівської траси в бік Дніпра, де донедавна стояли попереджувальні щити: «Відтворююча зона», «Заповідна зона», «Полювати заборонено» і де зберіглися реліктові дуби, сосни, поселення сірої чаплі, яка занесена до Червоної книги, бобрів, білок, ласок, видр) засипають піском шляхом гідронамиву, що на цих заплавних лугах і луках в районі озера Конча вже планується будівництво так званого житлово-рекреаційного комплексу «Конча-Заспа» смт Козин Обухівського району?
Цей генеральний план, який, звісно, зберігається в таємниці, бо невідомо, що за фірма пропонує вже нині продаж ділянок для будівництва житла за ціною п’ять тисяч американських доларів за 0,1 га, передбачає будівництво на території заплави Дніпра в урочищі Конча-Заспа 11 житлових масивів із 773 будинками на 161,55 га. Під будівництво блочних будинків, блочного готелю, гольф-поля на 100 га, так званих суспільних центрів (читай: центрів розваг) передбачено використати площу 258,42 га.
Невже знову Генеральна прокуратура України заніміє в страху перед владними олігархами і не почне діяти, виходячи із загальнонаціональних інтересів, і не зупинить цього навального процесу самовільного захоплення територій міста Києва, не порушить кримінальних справ стосовно керівництва Обухівського району, Козинської селищної ради, не з’ясує роль у цих руйнівних щодо природи акціях керівництва Київської обласної державної адміністрації та інших посадових осіб?
Невже Генеральна прокуратура України не знає, що весь цивілізований світ охороняє культові природні об’єкти (джерела, кургани, гори, печери, заплавні луги, заповідні луки, гаї, окремі дерева, річки, що вільно течуть, озера), створює резервати дикої природи, що кожен народ в особі держави повинен зберігати в природному стані ті території, де ще живе і дихає дика природа, а урочище Конча-Заспа є саме тією територією, де вкрай необхідно зберігати базові параметри біосфери, бо там відбуваються природні еволюційні процеси, і де слід забезпечити особливий режим захисту біорізноманіття?
Урочище Конча-Заспа повинно бути занесено до спеціального державного кадастру, а відповідні міністерства і відомства мають якнайшвидше подати на розгляд Верховної Ряди України «Закон про дику природу», згідно з яким можна було б взяти під захист держави території дикої природи.
Сподіваємося, шановний Святославе Михайловичу, що ви візьмете на особистий контроль проблему несанкціонованої забудови та намиву піску на території заплави річки Дніпро в урочищі Конча-Заспа в Голосіївському районі міста Києва і Обухівському районі Київської області, проблему будівництва в ботанічному заказнику «Лісники», в лісовому масиві Голосієве, у Феофанії і першим кроком у розв’язанні цієї проблеми буде заборона будь-якого будівництва, намивання піску, прокладання доріг, ліній електропередач на цій території. Адже такі типові заплавні екосистеми, як ділянка правого берега Дніпра, через незграбну господарську діяльність різко зменшилися за площею до загрозливих розмірів.
Тому вкрай терміново слід вирішувати питання про створення ландшафтного заказника «Конча-Заспа», бо ця ділянка з таким поєднанням природних комплексів, що характеризуються ще збереженою структурою фітоценозів, багатством флори, значною раритетною компонентою фітобіоти, залишилася чи не єдиною в заплавах Дніпра. Хто ж, як не ми, повинні подбати про здоров’я мешканців такого унікального мегаполіса, як наша столиця Київ.
З вірою в рішучі дії Генеральної прокуратури України.


Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, народний депутат України.