Президент країни Віктор Ющенко зобов’язав керівників силових відомств і ПЕК забезпечити умови для безперешкодної роботи ВАТ «Прикарпаттяобленерго», ВАТ «Полтаваобленерго» та інших підприємств енергетики.
Така реакція на нецивілізовані спроби окремих фінансово-промислових груп використовувати силові методи в розв’язанні майнових спорів. Не важливо, що в цьому разі мова йде про спори нехай і великих, але приватних акціонерів енергорозподільних компаній. Однак держава є власником 25-відсоткових блокуючих пакетів акцій на ВАТ «Прикарпаття-» і «Полтаваобленерго», переданих до статутного фонду НАК «Енергетична компанія України». Тож влада не має наміру уподібнюватися до своїх попередників, які дивилися на такі конфлікти крізь пальці.
Гадаю, переказувати колізію, що виникла навколо «Прикарпаттяобленерго» і «Полтаваобленерго» не варто. Скажу лише, що корпоративний скандал виник на ґрунті незгоди спостережних рад компаній з діяльністю правлінь і призвів до судових розглядів. На думку фахівців, аналогічні захоплення можуть відбутися і в інших обленерго. Наприклад, у «Чернігівобленерго», «Львівобленерго», «Тернопільобленерго». Не важливо, хто з акціонерів яким пакетом акцій володіє на нинішньому етапі. Важливо те, що подібна практика може спричинити негативні наслідки в енергетиці й економіці. І влада це чудово розуміє.
Коли в суспільстві відбувається процес трансформацій, обов’язково з’являються сили, готові використовувати момент у власних інтересах. Адже одна з проблем українського бізнесу — значна кількість «скривджених». А прихід нової команди до влади — це шанс надолужити раніше згаяне.
Проте така піратська форма захоплення обленерго зумовила миттєву реакцію Секретаря РНБО Петра Порошенка: держава має намір надалі припиняти подібні «маски-шоу». Якщо дозволити у такий спосіб захоплювати обленерго, завтра можуть виникнути аналогічні ситуації де завгодно. Чи потрібен країні стихійний переділ від сільських магазинів до великих фабрик? Адже за статистикою чи не кожний десятий об’єкт бізнесу в Україні є предметом судового спору між власниками. До того ж у багатьох спорах одна зі сторін спиралася на підтримку колишньої влади.
Крім юридичного боку питання, ця проблема має економічний і соціальний аспекти. Фахівці побоюються можливого припинення розрахунків між «Прикарпаттяобленерго» та учасниками енергоринку до розв’язання конфлікту. А за цим може розпочатися відключення найбільших промислових підприємств. Не випадково керівництво країни пригрозило порушенням кримінальних справ, якщо корпоративні сутички в обленерго призведуть до відключення електроенергії. Криза в енергетиці (тільки її бракувало!) здатна, у свою чергу, призвести до масштабної економічної кризи. Наслідки уявити нескладно: падіння обсягів виробництва, дестабілізація цін, невдоволення політикою нової влади тощо. Дійде і до соціального невдоволення.
Не можна випустити з уваги (як випливає з повідомлень ЗМІ), що в центрі конфліктів проглядається інтерес російського акціонера, а отже, не можна відкидати його зацікавленості в одержанні частини активів української енергорозподільної системи, що не вдалося зробити (на відміну від американців і словаків) п’ять років тому.
Лютневий наїзд, інакше й не назвеш, на низку обленерго здатний розполохати інвесторів, знизити ринкову вартість акцій цих компаній. Але ж «Прикарпаттяобленерго» лише цьогоріч збиралося вкласти у свій розвиток майже 30 мільйонів гривень. Інвестиційний план підприємства передбачає роботи за сімома цільовими програмами. Засоби повинні бути використані для впровадження програм із зниження технологічних (5,155 млн. гривень) і наднормативних витрат електроенергії (7,892 млн. гривень), для технічного розвитку, модернізації і будівництва електричних мереж (12,115 млн. гривень). Крім того, 0,999 млн. гривень заплановано витратити на розвиток автоматизації оперативно-інформаційних комплексів, 2,417 млн. гривень — на впровадження і розвиток інформаційних технологій, 0,890 млн. гривень — на встановлення систем зв’язку і телекомунікацій, 0,216 млн. гривень — на модернізацію і закупівлю транспортних засобів. Виконання наміченого дало б компанії змогу знизити технічні втрати електроенергії до 9 млн. кВт. год.
Розв’язати корпоративний спір можна і треба лише в судовому порядку. І неодмінно за участю представників держави. Як сказав Петро Порошенко, «лише відображенням глибокої кризи, що склалася з виконанням судових рішень, можна назвати ситуацію, коли приходять озброєні люди і з тієї, і з іншої сторони...» Погодьтеся, з ним важко сперечатися.