Підвищена, можна навіть сказати безпрецедентна, пильність охоронців на вході до приміщення УНІАН була також певним індикатором того, що від зустрічі Голови Верховної Ради Володимира Литвина з колективом цього інформагентства слід очікувати якихось сенсацій. Представники мас-медіа, схоже, не помилилися.

Досить відверто Володимир Литвин пояснив ситуацію довкола деяких кадрових призначень нової влади, з якими пов’язують його прізвище. Він не заперечував симпатій до керівника митної служби Миколи Каленського чи призначеного свого часу на губернаторську посаду й одразу звільненого Віталія Олуйка. Першого знає «як земляка, свого товариша», за часів якого митниця, попри відомі проблеми, «працює набагато краще, ніж при попередніх урядах». Другого бачив ще на посаді ректора вищого навчального закладу у Хмельницькому, придивитись до цього перспективного політика-депутата порадив йому колега Матвієнко. А головне, що під час обговорення до кандидатури В. Олуйка жодних застережень не було.
Відкривши журналістам таємниці кулуарних подробиць розподілу портфелів у тісному президентському колі, Володимир Михайлович категорично відмежувався від приписаної йому ролі в низці «невдалих призначень», зокрема глави Дніпропетровської облдержадміністрації. Він прилюдно заприсяг «усім святим», що «я ніякої вигоди не мав, не маю й мати не буду». Сказав, що попросив того самого Каленського написати заяву про відставку з посади керівника Держмитслужби. А загалом, нагадавши ще й про прив’язку його імені та лідера фракції НАПУ І. Єремеєва до скандалу з міністром юстиції Романом Зваричем, Голова ВР зробив різкий висновок: «Це ланки ланцюга тієї кампанії, яку почали проти мене, і ви це прекрасно бачите, і я це добре відчуваю». «Якщо є якісь претензії до мене як до Голови Верховної Ради, нехай скажуть, я відзвітуюся і відповім на будь-яке питання», — застеріг В. Литвин.
До речі, розповівши про випадки стеження за ним особисто під час «помаранчевої революції», Голова Верховної Ради наголосив, що в нас мають бути порушені кримінальні справи не лише за стеження та незаконне прослуховування телефонів лідерів опозиції, а й з приводу таких дій проти представників влади.
Ще один вкрай гострий висновок керівника найвищого законодавчого органу держави: існування прихованої люстрації в Україні... Він прогнозує «надзвичайно жорстку» боротьбу за посади напередодні парламентських виборів. «І не випадково, — каже він, — знаменитий лист трьох стосовно розподілу посад має ключове значення — забезпечити вибори 2006 року...»
Керівник парламенту не сприймає пропозицій створювати коаліцію у парламенті після «розподілу трьома політичними силами усіх портфелів». Понад те, за цим усім вбачає повернення до адмінресурсу, адже «людей фактично змушують вступати до однієї з політичних партій...»
 В. Литвин нагадав, що нового заступника обиратимуть після дострокового складення депутатських повноважень нинішнім держсекретарем О. Зінченком. Письмові пропозиції уже є. Керівник парламенту відмовився називати конкретні прізвища претендентів, нагадав про період, «коли працювали без заступника Голови ВР —  і нічого страшного», одначе пообіцяв «підтримку цих пропозицій у порядку їх надходження».
Водночас Володимир Литвин закликає шукати «те, що об’єднує, а не те, що роз’єднує». Не важко помітити, що його оцінка багатьох подій збігається з позицією Президента Віктора Ющенка. Наприклад, відповідаючи на запитання з приводу ситуації з міністром юстиції, В. Литвин відповів, що «хотів би погодитися з Президентом України і сказати теж, що це «хвороба росту».
Робота Верховної Ради, на думку Володимира Михайловича, принаймні до листопада, буде спрямована на підтримку ініціатив Президента України та уряду. За його словами, на сьогодні опозиції до нової влади як такої немає, «вона деморалізована, за винятком комуністів». Керівник парламенту, нагадавши про 375 голосів депутатів за внесену Президентом кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду Прем’єр-міністра, завважує на «надзвичайно високий кредит довіри» Президента України Віктора Ющенка. Хоча й не виключає «найбільш складного випробування відносин уряду та парламенту» під час внесення змін до бюджету на 2005 рік.
В унісон з думкою Віктора Ющенка глава парламенту застеріг і від «кавалерійських наскоків» у реприватизаційному процесі, щоб не вийшло на кшталт історично відомого «грабуй награбоване». Він порадив «у цій темі більше робити, менше говорити». Мовляв, за кордоном, куди надходить усічена інформація про те, що в Україні щось у приватного власника одібрали, нам справді важко пояснити елементарне — що ідеться про наведення порядку і справедливості.
За В. Литвином, якщо вже і відновлювати справедливість, то, певне, слід придивитись до всіх олігархів — хто, коли і за що купував. Щоб у питанні приватизації-реприватизації не вийшло за принципом Франко: «Друзям усе, ворогам — закон». Або ще гірше — «1917 рік навиворіт».
З ініціативи «уніанівців» В. Литвин висловився і з приводу створення громадського мовлення — на основі парламентського телебачення. Він також позитивно поставився до ініціативи колективу УНІАН — створити дорадчий орган при Голові ВР для розв’язання проблем, які виникають у відносинах між органами влади та ЗМІ. Поміж іншого історик за фахом Володимир Литвин ще раз засвідчив, що історик у ньому продовжує жити. Він розповів, як вів особисті записи, зокрема й на нарадах різних перших осіб держави, що й дало можливість поновити деякі особливості окремих розмов у найкритичніші дні «помаранчевої революції». Про це широкий загал незабаром довідається з підготовленої в електронному вигляді його праці.