Сьогодні аж ніяк не кожне підприємство в нашій країні працює з прибутками, або «показує» їх. Більшість керівників та власників вважають це несучасним, прагнучи якомога менше сплачувати податків державі. Так, податки в Україні справді поки що завеликі. Втім, моду на прибутковість підприємств потрібно міняти щонайшвидше, як і рівень цих самих податків. Адже збільшення рівня прибутковості, як і заробітної плати — це збільшення надходжень до бюджетів: місцевого та державного. На ВАТ «Криворіжсталь» — найбільшому в Україні гірничо-металургійному комбінаті — це добре розуміють. Ефективний менеджмент та високопродуктивна праця 56-тисячного колективу дають змогу цьому підприємству отримувати високі прибутки та успішно розвиватися вже п’ять років поспіль. Поділитися досвідом на сторінках нашої газети ми попросили голову правління ВАТ «Криворіжсталь» Анатолія СОКУРЕНКА.
— Анатолію Валентиновичу, яким був для колективу комбінату рік його 70-річчя?
— Справді, в 2004 році ми відзначили велике свято —70-річчя «Криворіжсталі». Але крім того, рік, що минув, був насичений низкою серйозних подій у житті комбінату. Це корпоратизація підприємства, а згодом і приватизація «Криворіжсталі». Втім, через це життєдіяльність підприємства не змінилася: ми змогли забезпечити стабільну й високоефективну роботу комбінату. А результат цієї роботи — високі фінансово-економічні показники «Криворіжсталі» в 2004 році, які є найкращими за останні 10 років.
Зокрема, вперше за останні 10 років рівень доходу від реалізації готової продукції комбінату перебільшив цифру 10 млрд. грн. Фінансовий результат до оподатковування становив 2,6 млрд. грн. Чистий прибуток — більш як 2 млрд. грн. За 12 місяців 2004 року ми перерахували у бюджет і позабюджетні фонди 1 млрд. 252 млн. грн.
У 2004 році на «Криворіжсталі» зросло виробництво практично всіх основних видів продукції: видали на-гора 1,6 млн. тонн руди, виробили 2,8 млн. тонн коксу, 6,9 млн. тонн концентрату, 10 млн. тонн агломерату, 6,3 млн. тонн чавуну, 7,1 млн. тонн сталі. Лише виробництво товарного прокату трохи зменшилося з 6,3 до 6,2 млн. тонн. Втім, це було продиктовано тільки економічною доцільністю, зокрема, прагненням втримати ціну на ринку металу і не допустити затоварювання складів. Водночас зазначу, що вагомих проблем з постачанням сировини і матеріалів у «Криворіжсталі» протягом року не було, і з усіма своїми постачальниками і партнерами комбінат розраховувався і розраховується в повному обсязі, точно в означені терміни. Так, частка товарообмінних операцій в 2004 році у нас становила лише 0,01 відсотка. Комбінат «Криворіжсталь» повністю сплатив заборгованість по іноземних кредитах, отриманих під гарантії уряду в 1990—1995 роках: у серпні 2003 року розрахувався по японському кредиту, а у вересні 2004 року — по німецькому. Ми активно продовжували розвиток виробництва і оновлення основних фондів. За підсумками року, на ці цілі витрачено 1,1 млрд. грн. власних коштів комбінату. На розвиток соціальної сфери ми спрямували 47,8 млн. грн., на благодійні цілі — понад 20 млн. грн. Агропромисловий комплекс комбінату також працював прибутково. Загалом, можу сказати, що минулий рік був хоча й складним, але вдалим і успішним у всіх аспектах життєдіяльності «Криворіжсталі». Цей факт підтверджує й одержання комбінатом низки престижних нагород, зокрема на міжнародних і всеукраїнських конкурсах.
— Цифри, які ви навели, — доход і прибуток «Криворіжсталі», відрахування комбінату в держбюджет, — склали б гордість для будь-якого підприємства.
— Це не просто цифри. Коли рік закінчився, ми їх проаналізували й накреслили нові плани, щоб по можливості поліпшити досягнуті показники: адже завжди треба прагнути кращого. Але разом з тим, звичайно, отриманий результат з чистого прибутку — понад 2 млрд. грн. проти 870,9 млн. грн. в 2003 році — ще, скажемо так, треба буде всім усвідомити й оцінити. Тому що це праця нашого колективу, до того ж дуже серйозна праця. Такого результату вдалося досягти не тільки за рахунок успішної реалізації продукції комбінату, а й завдяки серйозній роботі з економії енергоресурсів і всіх видів сировини, високій технологічній дисципліні, тобто завдяки здійсненню всього комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Тому, я гадаю, і суспільство, і держава ще оцінять ті результати, яких ми досягли в 2004 році.
— Як ви раніше сказали, майже 1,1 млрд. грн. було спрямовано на розвиток виробництва, оновлення основних фондів і підтримку в робочому стані обладнання. Які роботи в цьому плані ви вважаєте найбільш вагомими й значимими для комбінату?
— Хочу зазначити, що на «Криворіжсталі» успішно втілюється в життя перспективний план розвитку комбінату до 2010 року, в якому накреслено основні віхи щодо капітальних і поточних ремонтів і, відповідно, технічного переоснащення й нового будівництва. Загалом, з 2000-го по 2004 рік включно на оновлення обладнання на комбінаті спрямували понад 4,5 млрд. грн. власних коштів. До того ж системно замінюється на нове, реконструюється, капітально ремонтується обладнання практично всіх складових підприємства: шахтоуправління з підземного видобутку руди, гірничо-збагачувального комплексу, коксохімічного, аглодоменного, сталеплавильного та прокатного виробництв, а також інших підрозділів, які забезпечують життєдіяльність комбінату. Зокрема, капітально відремонтовано і модернізовано практично весь пічний фонд комбінату, в тому числі найбільшу на підприємстві й в Україні доменну піч №9. Торік зупинили на радикальне оновлення останню в цьому ряду восьму домну. Після відповідної підготовки в цьому році вже розпочалася реконструкція печі, після закінчення якої цей агрегат відповідатиме всім сучасним стандартам і вимогам, зокрема й із захисту навколишнього середовища, охорони праці тощо. У сталеплавильному виробництві капітально відремонтовано чотири конвертори із шести працюючих в конверторному цеху. До речі, конвертор №5 почав працювати після оновлення наприкінці січня нинішнього року. В прокатному виробництві лише за 2004 рік капітально відремонтували зі встановленням нового обладнання стан 1250 блюмінга №1, перший дротовий, п’ятий дрібносортовий стани, а також шостий дрібносортово-дротовий стан. На початку 2004 року після глобальної реконструкції почав працювати новий кисневий блок КАР-30 №7: по суті, на місці старого блоку збудували новий міні-завод з виробництва кисню вартістю близько 114 млн. грн. Тепер будуємо ще один такий блок. Також продовжуємо відновлення великих промислових об’єктів: зокрема, після капремонту з реконструкцією ДП-9, що коштувало понад 315 млн. грн., у плані значиться будівництво, підкреслюю, будівництво з нуля коксових батарей №№ 3 і 4 з комплексом сіркоочистки, а також мереж і споруджень інженерного забезпечення. Це дуже серйозні об’єкти за обсягом капіталовкладень (більш як 900 млн. грн.) і складністю передбачених робіт. У нинішньому році це буде найінтенсивніше будівництво на комбінаті. Відповідно до перспективного плану розвитку підприємства, в 2005 році на технічне переоснащення й відновлення основних фондів планується спрямувати не менш значні кошти, ніж у 2004-му. Втім, їх ще потрібно заробити.
— Що ви можете сказати про інноваційну діяльність «Криворіжсталі»?
— Фахівці комбінату продовжують планомірне співробітництво з науково-дослідницькими, академічними інститутами і науково-виробничими організаціями. В 2004 році закінчено впровадження 73 науково-дослідницьких робіт і 30 робіт по плану нової техніки, із загальним економічним ефектом понад 80 млн. грн. Зокрема, торік закінчено комплексну роботу з впровадження вторинного використання залізовмісних відходів: шламів газоочищення і замасленої прокатної окалини. На сьогодні всі(!) залізовмісні відходи комбінату поточного виходу використовуються на агломераційній фабриці металургійного виробництва. При цьому завдяки комплексному підходу в реалізації технічних рішень Національної металургійної академії України, Криворізької вищої металургійної школи, НПП «Промтех», інших науковців і фахівців комбінату якість агломерату, який виробляє ця фабрика, навіть підвищилася. Чимало зроблено і для енергозбереження. Наприклад, вперше в СНД запроваджено систему автоматичного регулювання технологічних параметрів роботи парових котлів ТЕЦ №3, що дає можливість замінити до 2000 куб. м на годину природного газу більш дешевим вторинним енергоресурсом — доменним газом (економефект більш як 6 млн. грн. на рік). І можна навести ще чимало прикладів. На комбінаті тільки в 2004 році впроваджено 1463 рацпропозиції і 21 винахід. Загалом від впровадження рацпропозицій і винаходів комбінат отримав за рік 238 млн. грн. доходу.
— Як ви оцінюєте досягнення колективу вашого комбінату в сфері системної якості?
— Це дуже серйозний напрям у нашій роботі. Нагадаю, в 2001 році комбінат «Криворіжсталь» першим серед підприємств ГМК України сертифікував металургійне виробництво за міжнародним стандартом ІSO 9001:2000. В 2004 році цей сертифікат був підтверджений, а також ми отримали ще два такі сертифікати — до того ж знову вперше в Україні — на коксохімічному виробництві й гірничо-збагачувальному комплексі. Уже у листопаді, після підсумкового аудита, фахівці ТНО «Сертифікація» (Нідерланди) констатували, що на комбінаті завершена робота із впровадження міжнародного стандарту ІSO 9004:2000 — уперше в Україні, СНД та Європі. Нині готуються документи, і незабаром комбінату буде вручено нагороду ТНО «Сертифікація» в галузі тотального управління якістю у відповідності з міжнародним стандартом ІSO 9004:2000. Символічна назва цієї нагороди: «Jump to qualіty and contіnuous іmprovement», що означає «Ривок до якості і безперервного вдосконалення». Це дуже значне досягнення, яке, безумовно, важливе для підвищення іміджу комбінату, поваги до його торгової марки, довіри до якості нашої продукції. Тому що міжнародний стандарт ІSO 9004:2000 передбачає не лише задоволення запитів покупців, а й постачальників, персоналу комбінату, всього суспільства. Тобто це вищий щабель розвитку системи якості. Крім того, у нас великі плани з подальшої сертифікації. Ми плануємо й уже здійснюємо попередню розробку питань сертифікації системи екологічного менеджменту комбінату й виробничої безпеки та здоров’я.
— Ви сказали про плани із сертифікації системи екологічного менеджменту. А як ви оцінюєте роботу комбінату в 2004 році із захисту навколишнього середовища?
— Оцінку цій роботі, напевно, мають дати жителі міста, в якому розташована «Криворіжсталь». Але, гадаю, моє особисте ставлення й ставлення нашого менеджменту до цього питання добре видно всім. На кожній ранковій нараді у мене в кабінеті після того, як розглянуто питання охорони праці, обов’язково порушуються питання екології, і якщо того потребує ситуація, негайно застосовують оперативні заходи. А коли казати про динаміку розвитку нашого екологічного менеджменту загалом, то вона має серйозні позитивні тенденції й у введенні нових об’єктів, і в переоснащенні наявних об’єктів з урахуванням сьогоднішніх вимог з охорони навколишнього середовища. Щорічно комбінат спрямовує на це значні кошти, і з кожним роком обсяг цих капіталовкладень зростає. В 2004 році на будівництво нових природоохоронних об’єктів на «Криворіжсталі» було спрямовано 85,5 млн. грн. (для порівняння: в 2003-му — 56,7 млн. грн.). Природоохоронна діяльність «Криворіжсталі» отримала позитивну оцінку під час аудита, який провели фахівці представництва німецької компанії «TUF NORD» в Україні. Комбінат також став переможцем у Всеукраїнському конкурсі на право отримання національного знака «Екологічно чисто і безпечно» в номінації «Екологічна досконалість», цьому передував аудит НПГ «Еко-Інформ-Сервіс» — незалежної екологічної організації. Але головне, по-моєму, у цій справі — це ставлення колективу, рядових працівників і керівників до екологічних питань, яке значно змінилося порівняно з минулими роками. Гадаю, уже всі працівники комбінату усвідомлюють, що ми — жителі нашого міста, і наші діти й онуки живуть тут, тому ми самі повинні поліпшувати екологічну ситуацію в регіоні. Так ми захистимо себе, своїх рідних і близьких, всіх жителів міста. З розумінням важливості саме такого ставлення ми йдемо по життю, плануємо свою діяльність. Кожне оновлення обладнання, будь-яка реконструкція й ремонт на комбінаті обов’язково передбачають і вирішення екологічних питань.
— У 2004 році продукцію «Криворіжсталі» успішно реалізовували на зовнішньому ринку. Як ви оцінюєте роботу комбінату в галузі зовнішньоекономічних зв’язків?
— Загалом позитивно. Нині комбінат досить успішно співпрацює з декількома великими фірмами, які займаються реалізацією нашої продукції по всьому світові. Це організації зі світовим ім’ям, високим рівнем менеджменту. І, на мою думку, відсутність значних проблем з реалізацією нашої продукції на сьогодні й протягом минулого року пов’язано не лише з кон’юнктурою ринку, а й, зокрема, з роботою саме цих оптових покупців. Вони на вигідних умовах по передплаті купують нашу продукцію в різноманітному асортименті й кваліфіковано реалізують її у світі, забезпечуючи повне і ефективне завантаження всіх наших виробничих потужностей. Водночас фахівці таких організацій керують насиченням окремих ринків, а також ціновою політикою на цих ринках, щоб не було різких сезонних спадів у споживанні й затоварення, щоб всі стани комбінату були завантажені замовленнями на виготовлення продукції рівномірно протягом всього року. І рівень рентабельності за рік — більш як 37 відсотків (в останні місяці він, щоправда, трохи знизився, тому що протягом другого півріччя зростали ціни й тарифи на сировину, енергетичні й матеріальні ресурси, перевезення, загалом, практично на все), висока ефективність підприємства свідчать про те, що наше партнерство з цими фірмами є успішним і взаємовигідним. Так, за рентабельністю й прибутком за 2004 рік наш комбінат — один з кращих у галузі. До того ж завдяки грамотній політиці на ринку сталі, антидемпінгових розслідувань, які запроваджувалися проти криворіжстальського прокату в останні два роки, було небагато і вони завершувалися з позитивним для комбінату результатом. Зокрема, у Таїланді прийняли рішення не запроваджувати антидемпінгове мито проти поставок нашої продукції, в Російській Федерації визнали, що кутовий прокат «Криворіжсталі» не є предметом розслідування, а в Арабській Республіці Єгипет взагалі скасували мито на поставки українського арматурного прокату.
— У 2004 році збільшилися поставки криворіжстальського прокату на внутрішній ринок. Чи збережеться ця тенденція й цього року?
— Стратегія комбінату «Криворіжсталь» і наших партнерів з реалізації криворіжстальської продукції спрямована на повне задоволення потреб внутрішнього ринку металу. Це свідчить про те, що якщо ємність внутрішнього ринку зросте, її задовольнятимуть передусім. Наприклад, наш партнер, який реалізує криворіжстальський метал на внутрішньому ринку, має в більшості регіонів країни свої оптові склади й бази, де великі й дрібні вітчизняні будівельні організації можуть купити необхідний їм металопрокат в асортименті і в будь-якій кількості, навіть вагонними нормами. І реалізація металу «Криворіжсталі» на внутрішній ринок справді значно зросла: з 920 тис. тонн в 2003 році до 1 млн. 300 тонн в 2004-му.
— Як ви оцінюєте досягнення комбінату в соціальному плані?
— У 2004 році ми спрямували значно більше коштів на всіх напрямах соціальної сфери, ніж в 2003-му. Зокрема, ми продовжували будівництво житла. В 2004 році на кошти комбінату було завершено будівництво двох висотних будинків на 142 квартири, які працівники підприємства одержали безоплатно. Загалом з 2000 року на кошти комбінату збудовано і введено в експлуатацію 16 будинків, в яких отримали житло майже 1100 сімей криворіжстальців. В 2005 році ми також плануємо продовження реалізації програми житлового будівництва. Всі соціальні програми, які здійснювалися раніше на комбінаті, у тому числі організація відпочинку і оздоровлення дітей і дорослих, виконувалися в повному обсязі. Ми не втратили під час приватизації жодного об’єкта соціальної сфери, значимого для комбінату, — всі вони залишилися й використовуються в інтересах колективу. На мою думку, все так і буде надалі. На «Криворіжсталі» дбають про ветеранів війни і праці, вдів загиблих фронтовиків, матеріально допомагають їм. Чимало уваги приділяємо також молодій зміні: колектив комбінату щороку стає дедалі молодшим. Нині працівники у віці до 35 років становлять більш як 40 відсотків колективу. На комбінаті щорічно проводяться конференції молодих спеціалістів, конкурс на кращу раціоналізаторську пропозицію та винахід, в якому також найактивнішу участь бере молодь, Всеукраїнський конкурс молодих доменників, фестивалі Клубу веселих і кмітливих, в тому числі і всеукраїнські за участю команд підприємств галузі, інші численні заходи. Головне — комбінат підтримує тих, хто прагне навчатися, підвищувати свою кваліфікацію. В 2004 році роботу з навчанням у вузах І—ІV рівнів акредитації поєднували майже 3,5 тисячі молодих криворіжстальців, 211 з яких — за кошти комбінату. Крім того, щорічно на комбінаті проходять конкурси професійної майстерності молодих робітників з основних робітничих професій. Торік в них взяли участь понад 1 тис. осіб.
— На початку цього року на «Криворіжсталі» мають укласти новий колективний договір. Як ви вважаєте, чи збережуться у новому колдоговорі всі ті соціальні гарантії, які були в нині чинному документі?
— Гадаю, що збережуться.
— Чи передбачається збільшення заробітної плати?
— Тарифні ставки і оклади минулого року на «Криворіжсталі» збільшувалися тричі. А загалом середня заробітна плата на комбінаті зросла з 297,9 грн. в 1999 році до майже 1300 грн. на сьогодні. Тут принцип такий: якщо є економічні передумови для її зростання, вона збільшується. У проекті колективного договору передбачається чергове підвищення заробітної плати. Але ми повинні виховувати правильне ставлення до цього питання у трудящих і у себе: підвищення заробітної плати залежить не від чийогось бажання, а від результатів нашої праці. Зокрема, вже три роки поспіль працівники комбінату отримують грошову винагороду за підсумками роботи за рік. В 2002-му, 2003 роках вона становила 50 відсотків від тарифних ставок і окладів, в 2004-му — 100 відсотків.
— Що ви очікуєте від 2005 року?
— За умов нормального міжнародного ринку сталі, а для цього є підґрунтя, думаю, ми зможемо організувати роботу комбінату на рівні 2003—2004 років, а можливо, навіть і краще. Тобто ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Ми впевнені у своїх силах, на комбінаті сильна команда менеджерів і хороший колектив — це перевірено життям, п’ятирічною спільною роботою (а це, погодьтеся, чималий термін). Ми рік у рік нарощували економічний потенціал комбінату, підвищували ефективність його роботи, і, звичайно, ми очікуємо гарних перспектив на нинішній рік.
Інтерв’ю вела Оксана МЕЛЬНИК.
