Протягом десятків років видобуток бурштину на Рівненщині контролювали кримінальні структури з-за меж області
Досі на Рівненщині привселюдно (для громадської думки) засуджувався незаконний видобуток бурштину, робилися мляві спроби боротися із цим злом, які були малоефективними, бо за всім цим стояли впливові «кришувальники». Що це справді так, свідчить факт: свого часу народний депутат України І та ІV скликань Микола Шершун розробив законопроект про видобуток бурштину, який навіть прийняли в парламенті, але він був заветований Президентом.
Цим законом передбачалося передавати фізичним особам невеличкі площі, які не мають промислового значення, під артілі з видобутку бурштину, як це практикується нині в Польщі, в такий спосіб легалізувавши видобуток «сонячного каменю». Пропонувалося також, враховуючи світовий досвід, вивести бурштин із переліку дорогоцінного каміння. Тоді вартість ліцензій була б доступною навіть для людей з не дуже великими статками. До речі, так вирішилася б проблема зайнятості населення на рівненському Поліссі. Адже, за словами директора Рівненського обласного центру зайнятості, депутата Рівненської обласної ради Івана Ткачука, в поліських районах на одну вакансію близько 250 претендентів. Саме безробіття і штовхнуло багатьох поліщуків на незаконне старательство — інакше не було б засобів для існування.
Ветування Президентом закону про видобуток бурштину зробило ще гострішою проблему: нелегальним видобутком бурштину зайнялися не лише селяни, його стали «кришувати» впливові в державі люди, вимагаючи від нелегальних старателів за «дозвіл» (з їхньої милості) працювати однією мотопомпою від 500 до 800 американських доларів. А дехто з впливових і сам організував незаконне старательство, бо це дуже вигідна і прибуткова справа — кілограм поліського бурштину в Польщі, Туреччині, Китаї коштує від п’яти і більше тисяч доларів.
Грабування держави, можливо, тривало б і надалі, якби на Поліссі, а точніше — в лісовому масиві Ясногірського лісництва Клесівського держлісгоспу, що в Сарненському районі, 9 травня, на День Перемоги, не пролунали постріли. Один місцевий мешканець був поранений, двоє побиті.
А сталося ось що. Група озброєних до зубів людей із Київської та Житомирської областей, за якими стоять дуже впливові й наділені владою особи, приїхала з відповідним обладнанням, щоб нелегально видобувати бурштин на одному з найбагатших родовищ. Але їй на заваді стали місцеві селяни з довколишніх сіл. Прийшло їх до тисячі. Заїжджі «чужинці» відстрілювалися. У ситуацію втрутилася міліція, яка досі була досить пасивною у боротьбі з незаконним видобутком бурштину. Більше того, на останній колегії прокуратури Рівненської області наводилися факти, коли начальники міліції повертали копачам за винагороду вилучені мотопомпи...
Детальніше з подіями в Сарненському районі мають розібратися правоохоронці.
І все ж цей резонансний конфлікт нарешті спонукав обласну владу на те, що 14 травня відбулася позачергова двадцять четверта сесія Рівненської обласної ради з єдиним питанням порядку денного: «Про ситуацію, що склалася з видобутком бурштину в Рівненській області». Щоправда, це питання не раз порушувалося на сесіях, приймалися звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів (тільки за нинішньої каденції двічі направлялися у столицю подібні звернення — 20.06.2013 та 4.03.2014. — Авт.), але на них ніхто не реагував, а якщо й реагував, то відписками. А тому ситуація з нелегальним видобутком бурштину дедалі набирала градусів і 9 травня дійшла до точки кипіння.
На сесії виступили голови районних рад усіх поліських районів Рівненщини, де віднайдено поклади бурштину, силовики, представники громадськості, мешканці Сарненського району — свідки конфлікту із стріляниною. Останні були дуже емоційними, що цілком зрозуміло. Говорили про те, що хочуть працювати легально, але держава не створює для цього умов. Після подій на Майдані люди стали сміливіше висловлювати свою позицію, яка полягає у тому, щоб держава на законодавчому рівні забезпечила їм прийнятні умови для легального видобутку «сонячного каменю»: вони готові й хочуть сплачувати державі податки від цього промислу, а не «кришувальникам».
Назріла нагальна потреба в законі про видобуток бурштину — про це говорили на сесії чимало депутатів Рівненської обласної ради, які також вважають, що до його лобіювання повинні долучитися і народні депутати України від Рівненщини (таких у парламенті сім чоловік). Тим паче, що напрацювання щодо законопроекту вже є: зареєстрований за №5497 у Верховній Раді України шостого скликання Закон України «Про бурштин», відхилений 14 грудня 2010 року. Закон цей потрібно приймати негайно, щоб взяти під контроль ситуацію з видобутком бурштину на рівненському Поліссі, яким упродовж десятків років займалися кримінальні структури з інших регіонів країни.
Тим часом мешканці поліських районів Рівненщини обіцяють, що в разі зволікання з ухваленням такого закону, пікетуватимуть Верховну Раду. Готовність підтримати громаду висловили на своїй сесії також депутати Сарненської районної та Рівненської обласної рад.
Але, якщо відкинути ультиматуми та емоції, то наша держава повинна взяти під свій контроль таку прибуткову для наповнення бюджету галузь, як видобуток поліського бурштину. Це було б по-господарськи. І тоді, можливо, відпаде потреба в іноземних запозиченнях.
ФАКТ
Незаконний видобуток бурштину на Поліссі за своєю прибутковістю навіть перевершив незаконні вирубки лісу. За відсутності закону про видобуток бурштину, за декриміналізації статей 214 і 240 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за зберігання, скупку і продаж бурштину-сирцю, незаконне старательство набуло загрозливих розмірів. Від нього потерпають тисячі гектарів поліських лісів (тільки у Володимирецькому районі, за словами голови Володимирецької райради Василя Ковенька, в місячні пейзажі перетворилося понад 600 гектарів лісів. — Авт.), а ще й тому, що держава наша не має ніякого зиску від видобутку бурштину — мільйони доларів від незаконного старательства минають державну кишеню. І це в той час, як Україна перебуває у великій фінансовій скруті.
