На початку минулого року фахівцями Одеської регіональної служби Державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті були складені акти стосовно затримки вантажів риби та рибної продукції виробництва США та Канади.
Після усунення недоліків у ветеринарних сертифікатах та пред’явлення їх фірмою-постачальником було проведено митне оформлення.
Основна причина невідповідності американських та канадських стандартів щодо термінів зберігання риби та рибної продукції стосовно українських полягає в тому, що вітчизняними стандартами встановлено терміни зберігання риби для різних її видів та способів заморожування та розбирання від 4 до 8 місяців.
До Прем’єр-міністра України та до Державного департаменту ветеринарної медицини звертались аташе з питань сільського господарства посольств США та Канади з проханням вирішити питання стосовно термінів зберігання продукції, на що було дано відповідне доручення Державному департаменту рибного господарства Мінагрополітики з підготовки змін до ГОСТів та ДСТУ.
Держдепветмедицини погодився з пропозиціями Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України, а також Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. Медведя про можливе продовження термінів придатності до споживання імпортованої риби та рибної продукції, виробництво якої сертифіковане Держсистемою сертифікації УкрСЕПРО до 12 місяців або до іншого терміну, який нею буде встановлено.
Стосовно призначення спеціалістів. Фахівці Державного департаменту ветеринарної медицини призначаються на посади згідно з чинним законодавством на підставі конкурсного відбору або з кадрового резерву на відповідну посаду.
Доречно зазначити, що Державний департамент ветеринарної медицини провів великий обсяг законотворчої та організаційної роботи з реформування системи управління галуззю.
Зокрема, в структурі служби ветеринарної медицини діють управління ветеринарної медицини в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного значення та підпорядковані їм державні лікарні ветеринарної медицини зі структурними підрозділами (дільничні лікарні, дільниці, пункти ветеринарної медицини); Центральна державна лабораторія ветеринарної медицини; регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні і транспорті; підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів МВС України; два державні науково-контрольні інститути; Українська виробничо-комерційна корпорація «Укрзооветпромпостач»; Державний центр ветеринарної медицини птахівництва; Державний центр біологічної і фармацевтичної промисловості, який об’єднує 6 державних біологічних фабрик.
Діагностична робота проводиться в Республіканській, обласних, районних, міських, міжобласних та зональних спеціалізованих державних лабораторіях ветмедицини.
Президент та генеральний директор регіональної комісії Міжнародного епізоотичного бюро в Європі на нараді в листопаді 2003 року відзначили, що система управління ветеринарною службою в Україні повністю відповідає вимогам Міжнародного епізоотичного бюро і є однією із кращих в Європі. Законодавча база і структура державної ветеринарної служби відповідають європейським вимогам.
Використання бюджетних коштів проведено в межах чинних нормативно-правових актів держави.
Фактична наявність коштів спеціального фонду забезпечує приблизно десяту частину потреби. Тому збільшення витрат за програмою «Керівництво та управління у сфері ветеринарної медицини» заплановано профінансувати за рахунок коштів саме загального, а не спеціального фонду державного бюджету.
Це не лише не призвело, як зазначила Рахункова палата України, до перевитрат загального державного фонду на оплату праці, а навпаки, зменшило їх потребу.
Зазначені зміни проведені в межах затвердженого єдиного кошторису із загального та спеціального фондів державного бюджету.
З дотриманням чинних нормативно-правових актів використовувалися кошти на страхування життя і здоров’я фахівців ветеринарної медицини та на проведення інших заходів ветеринарної галузі.
Слід зазначити, що практично всі ветеринарні лікарні мають застарілу матеріально-технічну базу. За умови фінансування капітальних інвестицій лише за рахунок незначних сум бюджетних коштів на відновлення їх основних фондів знадобиться більш як 20 років.
Тому власні кошти ветеринарних лікарень використовують перш за все на створення сучасної матеріально-технічної бази, яка забезпечить високу якість наданих послуг.
Усі зауваження Рахункової палати України Державний департамент ветеринарної медицини взяв до уваги, а проблемні питання з функціонування галузі вирішено в установленому порядку.
З метою посилення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів в системі Держдепартаменту ветеринарної медицини створено ревізійну службу, яка систематично проводить цю роботу.