Перші кадрові призначення на Львівщині породили сплеск громадсько-політичних ініціатив щодо «всенародного контролю» за діями влади
Революція завершилася, а що тепер робити із «синдромом», який кличе до бою? З ким воювати? Супротивники — найбільш одіозні постаті вгорі і на місцевому рівні — пішли з посад. Відтак нічого не залишається, крім як... поборювати своїх. Робити це — виключно з благородною метою, а саме: контролювати процес формування нової влади, стежити, щоб цей процес відбувався прозоро, широко обговорювати кожне призначення і т. ін. Про такі наміри заявили, зокрема, учасники конференції «Принципи формування і діяльності нової влади на Львівщині», яку ініціювали представники громадських організацій, депутати Львівської обласної ради — нинішні й колишні. У бурхливих суперечках так і не викристалізувалися механізми контролю за діями влади. Ветерани львівського політикуму гаряче закликали (кого?) не допустити ситуації 1991 року, коли «червоні перефарбувалися на синьо-жовтих і... залишилися при владі».
— Кого ми будемо рекомендувати? Кому довіряти? Влада псує людину, — з гіркотою розмірковував уголос професор Любомир Сеник. — Я ще не чув, щоб хтось покаявся... Чого смієтеся?
Справді, каяття не було. Можливо, його мав би розпочати чоловік, який ініціював і вів конференцію, — Володимир Парубій. Чомусь ніхто з поборників «прозорості» не згадав, що саме В. Парубій свого часу долучився до створення сумнозвісного «всенародного Руху» — дітища Лариси Скорик, яке започаткувало руйнівні процеси в середовищі національної демократії.
На конференції виступив представник «Чистої України» Тарас Гривул. Він без найменшого пієтету до «вчителів» із юнацьким максималізмом здійняв на кпини невдах-політиків.
— Чому докоряєте, що політичні партії рвуться до влади? Та вони повинні цим займатися! Не будьте святішими за Папу і помаранчевішими від Ющенка!
Мабуть, збори громадськості у негромадянському поки що суспільстві приречені перетворюватися на фарс, коли замість діяльної підтримки того, кого ми обрали, маємо неприховане устремління «широких кіл» підкеровувати державою. Ця проблема — далебі не регіональна.
За два дні до формування уряду і призначення голови облдержадміністрації відбулося перше засідання новоствореного «Львівського громадського форуму» за участю відомих і вельми авторитетних персон. Як повідомила прес-служба цієї громадської організації, об’єднання інтелектуалів має намір «сприяти динамічній розбудові громадянського суспільства». Втім, цей принцип діяльності декларують чи не всі громадські структури, але... як тут бути мудрим простому обивателеві, виборцю? Кому довіряти?
Кількість портфелів стрімко зменшується. Гіпотези на кшталт «хто за цим стоїть» висловлюють усі, кому не ліньки. Щоправда, досі ніхто не сказав про персональну відповідальність численних порадників за висловлені рекомендації. Відомо, що за призначення й ефективність кадрової політики у виконавчих структурах несе відповідальність перша особа. І в разі помилки голова ОДА не скаже: «Це не моя проблема, я віддав «квоту», я врахував громадську думку».
Голова ОДА Петро Олійник має намір дбати про міцний моральний імунітет своєї команди. Його перший робочий день розпочався з благословення глави Української греко-католицької церкви кардинала Любомира Гузара та напутнього слова рідного батька. На першій прес-конференції Петро Олійник зізнався, що вже були спроби «задарувати, зализати»...
— До мого кабінету люди заходитимуть без квітів і пакунків, лише з робочими документами, — заявив він.
А президент Всеукраїнської асоціації магістрів державного управління професор Василь Куйбіда (недавній міський голова Львова) прокоментував принцип добору кадрів так: «Треба дати можливість першим особам самим вибирати кадри, не нав’язуючи думку з боку політичних сил. Перша особа відповідно до закону несе відповідальність за ситуацію в регіоні, на неї покладається вантаж виправдання сподівань людей. І вона мусить мати право вибору свого найближчого оточення. Якщо ми щось нав’яжемо, не матимемо права потім спитати за роботу...»
Львів.
