Січневий баланс тенденцій у промисловості, треба визнати, тішить. Адже якщо індустріальний доробок січня порівняти з першим «млинцем» (8,4 відсотка), то він добре вплинув на економіку та споживчий ринок.
Динаміка індустріального випуску зберігала основні особливості минулого року, проте панічні передбачення (на кшталт: рятуйте, підгорить, перегріється!), на щастя, не справдилися. Зростання уповільнилося, але не так, щоб зруйнувати макроінгредієнти, закладені в держбюджет. Нагадаю, що Мінекономіки та з питань євроінтеграції прогнозувало, що обсяги виробництва упродовж поточного року зростуть на 9 відсотків. А це, як бачимо, майже стандарт січневої випічки.
Стабілізувала динаміку зростання металургійна галузь, що з огляду на її експортний потенціал не може не тішити. Виробництво тут скоротилося проти грудня на 0,2 відсотка, тоді як у листопаді — на 1,3, у грудні — на 3,1, а стартове скорочення на початку минулого року становило взагалі 7,7 відсотка. Ще б не стримували металургів постачальники сировини, то було б узагалі чудово.
Хімічна галузь, навпаки, перевищила рівень сезонного падіння минулого року на 3 відсотки, але приріст виробництва незначно поступається минулорічному — 17,1 відсотка проти 20,1.
Добре стартувала і харчова промисловість. Її динаміка стала майже вдвічі вища (19,8 відсотка), ніж у січні 2004 року проти січня 2003-го. Показово, що переважаючими темпами зростали галузі, які безпосередньо працюють на кінцевого споживача. Крім згаданої харчової — легка промисловість (6,2 відсотка проти січня 2004 року), деревообробна (31,4), целюлозно-паперова (19,4).
Сприятливіший виявився старт у сфері виробництва та розподілу електроенергії, газу та води (-1,2 відсотка до січня 2004 року проти
-6,3 у відповідному періоді минулого року). Якщо так піде і далі, то можемо розраховувати на добрий річний коровай. Адже зростання валового внутрішнього продукту вже у січні сягнуло 6,5 відсотка.
Однак слід зважати на несприятливі тенденції. Стартове зростання у промисловості — це один з найнижчих показників з часу його відновлення у 1999 році. Менше мали лише у січні 1999-го: -1,4 відсотка. Це ознака технічної рецесії, нехай почасти і сезонного походження.
Ще одна прикрість: найбільше порівняно з іншими галузями скорочення виробництва у машинобудуванні — -25,4 відсотка до грудня. Попри свою сезонну природу (у січні 2004 року — -20,6 відсотка), цього разу це майже зупинило розвиток виробництва на тлі старту минулого року (+0,8). Не треба забувати, звісно, про доволі високу базу порівняння, адже на старті 2004-го воно зросло на 59,5 відсотка проти аналогічного періоду 2003-го.
Доволі різко скинула оберти добувна промисловість. Хоча сезонне стиснення виробництва перегукується з минулорічним (-2,9 відсотка проти -4,8), але цього разу співвідношення січня до січня вже ріже очі.
Найбільший розрив у динаміці цьогорічного та минулорічного виробництва спостерігався на ринках коксу і нафтопродуктів — -4,9 відсотка проти зростання на 28,5 відсотка рік тому.
Підведемо риску. Побоювання перегріву економіки остаточно розвіяні. Зароджується загроза її переохолодження. Технічну рецесію у промисловості (тримісячне падіння виробництва) можна вважати доконаним фактом. Зупинка зростання оптових цін в промисловості (0,2) лишається одним з індикаторів істотного падіння економічного зростання.
Січнева випічка — достатній аргумент, щоб прогнозувати можливе збільшення динаміки індустріального зростання впродовж року на 2—4 відсотки (до 10—12 відсотків), що гіпотетично може скоригувати лише різкий спад зовнішнього попиту. Експортні галузі зберігають позитивний тонус. Загроза наднормативного зростання споживчих цін стала менш відчутною, проте подальшого гальмування росту промисловості я не відкидав би. Це спонукає дотримуватися нейтральної процентної політики і курсу на відновлення дещо послабленої на початку року кредитної активності.
Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ, керівник групи радників голови Нацбанку.
