Учора Перший віце-прем’єр-міністр Анатолій Кінах представив нового керівника Луганської області Олексія Данилова. З ним веде розмову наш власний кореспондент.
— Олексію М’ячиславовичу, як пройшов ваш перший робочий день?
— Перш ніж переступити поріг свого нового кабінету, я побував у святих місцях Луганщини, потім зібрав штаб «Нашої України», з яким працював під час президентських виборів (а це був дуже складний час), ще раз подякував людям за роботу і попрощався з ними. У перший же день відбулася моя зустріч з головою Луганської облради Віктором Миколайовичем Тихоновим. Говорили довго. Я зрозумів, що подальші наші відносини залежатимуть від мудрості цієї людини і її оточення. Якщо ми швидко досягнемо взаєморозуміння, працювати буде спокійніше і простіше.
— З якою проблемою ви зіткнулися в перший день, як очолили область?
— Я повернувся з Києва до регіону, коли снігопади вже припинилися, але деякі населені пункти до того часу продовжували залишатися в сніговому полоні. Дороги до них не було розчищено, і населення опинилося в ізоляції. Я вважаю, що і автодорожники, і управління МНС у Луганській області спрацювали погано. Довелося виправляти ситуацію. Крім того, у Стаханові без опалення сьогодні залишаються 12 будинків. Причина такої ситуації банальна: одне приватне підприємство взяло в оренду котельню,  але зі своїми зобов’язаннями не впоралося. Сьогодні суд розглядає справу про повернення цього об’єкта в комунальну власність Стахановського виконкому і невиправдано її затягує. Вже зима закінчується, а тепла досі немає.
— Колишнє керівництво області ініціювало багато ефективних програм, спрямованих на економічний і соціальний розвиток регіону. Наприклад, з водопостачання, газифікації, будівництва житла. Ви маєте намір їх продовжувати чи у вас є свої варіанти такого розвитку?
— Виробляючи стратегію своєї діяльності, ми передусім враховуватимемо всі позитивні напрацювання колишньої влади з деяким коригуванням. Скажімо, працюючи з підприємцями, прагнутимемо прибрати той гніт, якому їх було піддано з боку структур податкової системи, міліції, СБУ тощо. В рамках закону, зрозуміло. Цими днями в мене відбулася бесіда з керівниками Алчевського металургійного комбінату. Я був вражений: люди інвестують в область більш як два мільярди гривень і по три—чотири місяці чекають, поки чиновник поставить свій підпис на документах. Час, витрачений на такого роду чекання, не тільки не працює на економіку регіону, а й загрожує її розвитку.
— Скажіть, Олексію М’ячиславовичу, як ви маєте намір працювати з народними депутатами України від Луганщини? Ви готові запропонувати їм ефективну форму співробітництва?
— Коли кажуть «народний депутат від Луганщини», у деяких людей з’являються асоціації, що саме ці парламентарії повинні в основному працювати над розв’язанням проблем регіону і виступати в ролі прохача або вибивали. Це — хибна думка. Як я розумію, народний обранець має мислити державними категоріями, а не в рамках, скажімо, одного Білокуракинського району. Від своїх депутатів ми насамперед чекаємо створення сильної законодавчої бази нашої країни. Поки доводиться говорити про лобіювання інтересів регіону, оскільки не всіх народних депутатів можна назвати патріотами Луганщини. Думаю, що після парламентських виборів-2006 запрацює інший парламент, що мислитиме і діятиме в масштабах всієї України. Я зустрівся з більшістю депутатів від Луганщини і можу сказати, що загалом є чітке розуміння і прийняття курсу нашої команди. Хоча багато хто був проти моєї кандидатури на посаду голови облдержадміністрації. Але є указ Президента, і вони готові працювати зі мною.
— На вас чекає велика робота над створенням нового іміджу області. Спочатку вона була червоною, потім —біло-блакитною...
— Гасло, з яким наша команда починає працювати, таке: «Луганчани — еліта нації». Можливо, ця заява здається дуже сміливою, а може, і дещо зухвалою. Але вважаю, в нашому регіоні живуть здібні, розумні, патріотичні люди, які через певні обставини були змушені діяти під диктування наявного режиму. Відчувши себе вільними, вони спрямують свої сили на творення. Віктор Ющенко дав нам таку настанову: головне — це люди. Це — найцінніше, що має Україна. Тому нашу увагу буде передусім спрямовано на життя простих луганчан. А щодо визначення області як біло-блакитної, то вже незабаром це відійде на другий план.

Луганськ.