Гуртожиток — місце, де проходять кращі роки студентського життя. Чи комфортно юнакам і дівчатам у тимчасових «номерах»? Продовжуємо тему.
...Майбутні журналісти почуваються відносно комфортно. Після зробленого коштом інституту ремонту кожен має новеньке ліжко, шафу, антресоль, стіл та стілець. Холодильник, телевізор та іншу техніку купують самі. У ванних кімнатах пристойна сантехніка. Елементарні побутові зручності студенти купляють за 240 гривень (бюджетники) і 540 гривень (контрактники) на рік.
«Ніде в Києві ви не знайдете кімнату за 24 гривні на місяць, тому хотілося б, щоб студенти цінили це та залишили «нащадкам» гуртожиток у нормальному стані», — справедливо зауважила Юлія Нестеряк, заступник директора Інституту журналістики з навчально-виховної роботи.
...У п’ятому гуртожитку Лінгвістичного університету старенькі меблі, шпалери. Але загалом — непогано.
— Непогано? Та тут у вікнах такі щілини, що миша пролізе. Ледве заклеїли, — бідкалася подруга, якій випало там жити. Мешканцям пропонують робити ремонт власним коштом, без гарантії, що проживуть вони в тій кімнаті до закінчення вузу.
Є й таргани, на яких кожного місяця «насилають» дезінфекторів, але безрезультатно.
На кожному поверсі — туалети, сушильні для одягу, кухня. А от щоб помитися, треба йти на перший поверх. Платять за місце в гуртожитку від 286 до 380 гривень на рік. Адміністрація вузу заборонила користуватися обігрівачами та, що найдивніше... комп’ютерами. І це студентам, і це сьогодні, коли практично всі викладачі вимагають роботи у друкованому вигляді. Комендант з цього приводу зазначила: «Наказ є наказ». Студенти, незважаючи на заборону, все-таки користуються і комп’ютерами, і обігрівачами...