Похвальне рішення ухвалила колегія ГПУ: підвищити статус прокуратур АРК та Донецької області. Як повідомила прес-служба відомства, у зв’язку з таким рішенням «прокурорам названих регіонів надані процесуальні повноваження заступників Генерального прокурора».
Все було б нічого — на рівні внутрішніх справ вулиці Різницької, однак за іншою новиною від прес-служби прокурором Донецької області призначено давнього знайомця — Олексія Баганця. Того самого куратора «справи Гонгадзе» в часи Потебенька, що годував нас «байками» про успішне розслідування «таємниць слідства», перебравши «лаври» незабутнього діда Панаса. І ось цей куратор ганьби у прокурорській обгортці знов повертається в крісло заступника. Очевидно, це і є нові методи діяльності «органів», про які запевняв Святослав Піскун? І, напевно, свідчення, що «оновлена» ГПУ «рватиме землю з-під копит», аби «таємниці слідства» нарешті лягли в основу судового вироку?
Втім, на тлі деяких заяв самого Піскуна кар’єрний злет пана Баганця справді видається дрібнотою. Як пам’ятаємо, Президент Віктор Ющенко запевнив ПАРЄ, що у справі Гонгадзе нарешті буде поставлено крапку. Через два місяці її передадуть до суду, і «це буде публічний процес». Такі обіцянки у Страсбурзі наш Президент роздавав не тому, що дуже хотів сподобатися Раді Європи: твердячи про близьку перспективу розслідування, він посилався на розмову з Генпрокурором. І той його компетентно запевнив: до суду вже направлено дві справи стосовно «справи Гонгадзе». Одна з них стосується генерала Пукача.
Пізніше з’ясувалося, що хтось перебільшив успіхи. Чи то Ющенко у Страсбурзі, чи то Піскун у рідному Києві. Бо, як випливає з повідомлення все тієї ж прес-служби, до суду передали не кримінальну справу, а «подання» про зміну запобіжного заходу: екс-«наружника»-втікача ГПУ мріє побачити під вартою, бо підпискою про невиїзд він розпорядився дещо оригінальним чином. Погодьтеся, є процесуальна різниця між двома приводами «потривожити» суд...
А щоб Президент більше «не гнав коней» з «крапкою» в історії зникнення і смерті журналіста, Генпрокурор «показав гострі зуби»: в інтерв’ю «ДТ» він побажав Віктору Ющенкові не застосовувати для політичної розправи над Генпрокурором «гільйотину» — «справу Гонгадзе». Бо робота «повинна оцінюватися в комплексі, а не за однією справою...» І взагалі, «Президенту слід дуже обережно говорити про такі речі, як терміни ведення слідства».
Звичайно, на відміну від колишнього суперника, Віктор Ющенко — не «проффесор права», міг і помилитися в тонкощах юриспруденції. Але й пан Піскун, схоже, «плаває» на мілкому — навіть в інтерв’ю «ДТ» стверджує: «І я сказав Президенту, що ми направили до суду кримінальну справу... для того, щоб одержати санкцію на арешт і розшук цієї людини»(!). Напевно, першокурсники юрфаків довго потішалися над правовою еквілібристикою Генпрокурора...
Нині Святослав Михайлович завзято шукає сліди діоксину. Можливо, знайде і навіть вкладеться у терміни. Але, напевно, Президентові слід дуже обережно ставитися до «успіхів» Генпрокурора. Тим паче не оцінювати їх «за однією справою».
