Упродовж останніх тринадцяти років завдяки швейцарському громадянинові Францу Кіпферу та благодійному фонду «Сютко-Інтернешнл» більш як 2,5 тисячі дітей Київської та Житомирської областей, які мешкають на забруднених радіацією територіях, оздоровлюються і відпочивають у мальовничій Швейцарії.
Уперше Франц Кіпфер побував в Україні 1991 року. Його транспортна фірма, до речі, одна з найстаріших у Швейцарії, заснована 1864 року, перевозила вантажі для швейцарського посольства.
Після відвідування Чорнобильської АЕС, зони відселення, знайомства з сім’ями, котрі проживають на забруднених радіацією територіях, Франц Кіпфер був вражений масштабами та наслідками екологічної катастрофи і вирішив допомогти дітям.
Після повернення додому він виступає у засобах масової інформації, навчальних закладах, церквах. Залучає до цієї роботи своїх друзів, членів клубу «Ротарі», «Ліон-клубу» у Швейцарії та Німеччині. З його ініціативи створюється благодійний фонд «Допоможемо дітям Чорнобиля». Уже влітку 1992 року було організовано відпочинок та оздоровлення 160 дітей Київської та Житомирської областей у Швейцарії. Тепер щороку там лікуються й оздоровлюються майже 250 дітей.
У таборі добрі умови проживання, повноцінне харчування, організовуються цікаві екскурсії, спортивні змагання зі швейцарськими однолітками. Окремі діти-сироти «виростають» у швейцарських сім’ях, перебуваючи там щоліта. Вони швидко вивчають мову, знайомляться з культурою, побутом. Багато швейцарських сімей також побували у гостях у своїх українських друзів у селах Поліського та Іванківського районів Київської області, подорожували Україною.
Для проведення гуманітарної місії, організації оздоровлення дітей створено спільне українсько-швейцарське підприємство «Сютко-Інтернешнл». Велику підтримку йому надають Посольство Швейцарії в Україні, швейцарські авіалінії та залізниця.
Франц Кіпфер щороку привозить до України близько 15 тонн гуманітарного вантажу. І хоча він є власником транспортної фірми, сам сідає за кермо автомобіля, щоб швидше доправити для дітей-сиріт, які перебувають у дитячих будинках, потрібні товари.
Пригадую його слова, сказані під час зустрічі: «Головне для нас — виховати в дітей не заздрість до Заходу, а бажання змінити на краще життя в Україні. Я люблю цих дітей і вірю в їхнє майбутнє».

Київ.