23 грудня 2004 року за № 2285-ІV прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (далі закон-2285). Вважаємо за доцільне прокоментувати окремі його положення, що стосуються загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Звертаємо увагу, що в 2005 році до доходів загального фонду місцевих бюджетів (п. 2, ст. 45) належить у повному обсязі єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва, фіксований податок та фіксований сільськогосподарський податок.
До набрання чинності законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фонду у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про розміри внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 р. № 2213 із змінами та доповненнями.
Також на загальних підставах мають сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності платники фіксованого сільськогосподарського податку.
Акцентуємо увагу, що фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), особисто перестають бути застрахованими особами. Вони можуть брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, народженням та похованням на добровільних засадах.
З метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством пунктом 40 ст. 73 закону-2285 зупинено на 2005 рік дію абзацу двадцять третього пункту 1 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92 у частині звільнення платників фіксованого податку, осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, а також членів їх сімей, які беруть участь у підприємницькій діяльності, від сплати нарахувань у фонд оплати праці, збору на обов’язкове соціальне страхування.
У 2005 році (ст. 74 закону-2285) продовжує діяти норма, відповідно до якої допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам, які працюють у бюджетних установах, виплачується Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
У ст. 96 закону-2285 з 1 січня 2005 року встановлено максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до фондів, у розмірі 4100 гривень на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу — платника внесків.


Тамара НАГОРНА, заступник директора Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.