Ніжин — місто білокам’яних красивих церков. І я здивувався, коли торік у Києво-Печерській лаврі побачив ченця, який просив милостиню на будівництво ще однієї ніжинської церкви. Підійшов до земляка, бо до того часу не чув про нині існуючий Благовіщенський чоловічий монастир у Ніжині.
— А він старовинний, — розповів. — Нещодавно ми почали відроджувати його. Нас тепер п’ятеро.
Ми не обмінялися адресами, я навіть не сказав, ким працюю, але так трапилося, що в листопаді мені зателефонував отець Василь з бажанням переговорити про свої проблеми. Коли зустрілися з ним у Чернігові, упізнав у ньому отого ченця, котрого побачив у Києво-Печерській лаврі зі скринькою для пожертв на храм.
— Щось сталося? — здивувався. — Що вас привело до Чернігова?
— Проблема одна, — щиро посміхнувся гість. — Це побудова храму святого великомученика Георгія Побідоносця.
— Монастирської церкви?
— Ні.
— Але ж ви — ієромонах. Чому тоді турбуєтеся про побудову церковного приміщення за межами обителі?
— А річ у тому, що до нашої монастирської церкви ходить молодь, яка навчається переважно в Ніжинському університеті. Ми утворили з студентами Православне братство. Їздимо разом до Києва, Почаєва, інших святих місць. Спільно і вирішили побудувати церкву святого велокомученика Георгія Побідоносця.
— А чого присвятили її саме цьому святому?
— Бо він на гербі нашого міста. І це дуже шанований у православному світі святий, який переміг зло. Міський голова Ніжина Михайло Приходько прихильно поставився до нашої ідеї, громаді була виділена земля для зведення храму.
— Багато грошей ви зібрали у Києві?
— За кілька місяців я назбирав 8000 гривень. У вересні ми заклали фундамент храму. Та, на жаль, зібраних грошей замало, щоб на повну силу продовжувати будівництво. Храм у нас невеликий, але й на нього потрібно десь 100000 цеглин.
— Ого!
— Отож я і хочу, щоб читачі «Голосу України» приєдналися до цієї святої справи... Якби кожен читач профінансував хоча б одну (!) цеглинку, то вже у 2005 році в храмі можна було б розпочинати Божу службу.
Отець Василь показав проект храму, зроблений чернігівським архітектором Олександром Даниленком. А що, подумалось, можливо, читачі переймуться проблемами ченця і зроблять посильний внесок у благородну святу справу? Якщо спільно збудуємо церкву, то вона стане, так би мовити, газетно-домовим храмом «Голосу України».
Для бажаючих підтримати ентузіаста, автора цікавої ідеї та настоятеля — будівника храму, повідомляємо рахунок релігійної громади УПЦ парафії святого великомученика Георгія Побідоносця: р/р 260036329 в АППБ «Аваль», м. Ніжин, МФО 353348 код 26407058. Телефон отця Василя: 8-067-236-60-77.

Чернігів.