Володимир Петрович МовЧан народився в 1951 році. Доктор технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук України, академік. Перед обранням до Верховної Ради працював головою правління ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Член парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва. Автор закону про особливості приватизації «Укррудпрому». В першому читанні прийнято два законопроекти Володимира Мовчана: про передачу до комунальної власності об’єктів тепловодопостачання і про повернення вкладів громадянам (у співавторстві).
В окрузі № 31 проживає 172 тисячі криворіжців. Тільки торік Володимир Мовчан провів з ними 142 зустрічі. Правилом депутата стало обговорення законопроектів з жителями міста. Усі документи передаються «за фахом»: закон про культуру вивчають у школах і райвно, закон про основи охорони здоров’я в Україні — в медзакладах і т. д.
Володимир Мовчан —засновник благодійного фонду «Майбутнє України». За два роки фонд налагодив співробітництво практично з усіма медичними й навчальними закладами округу №31. Іменні стипендії студентам вузів і ліцеїв, допомога ветеранам та інвалідам, організація спортивних змагань, молодіжні фестивалі — це далеко не повний перелік зробленого фондом.
За тиждень до першого туру виборів Президента України депутат вийшов із фракції НДП, яка входить до парламентської більшості. Вчинок неординарний. Хоча за більшістю в парламенті й закріпилася приставка «так звана», та до остаточного результату президентських перегонів лише одиниці зважувалися на демонстративні дії стосовно цієї сили.
— Ті події — вже історія. І все-таки, Володимире Петровичу, в чому причина виходу з фракції?
— Знаєте, є фракційна дисципліна. Якщо фракція вирішила підтримувати який-небудь закон чи, навпаки, не підтримувати, рішення потрібно виконувати. Але коли вони приймаються одноосібно керівником, та ще стосовно масштабних проблем, працювати в таких умовах неможливо. Через тиск партійних лідерів і почався відплив депутатів з більшості після другого туру голосування. Більшість депутатів — розумні люди, вони прийшли до парламенту працювати, а не інтригувати.
— Що для вас робота в парламенті сьогодні?
— Потрібно скоріше сформувати Кабмін і повернутися до розгляду бюджету. Найгостріші, насущні проблеми потребують негайного вирішення.
— Серед них, певно, і конфлікт з приводу політики ціноутворення, що виник між металургами та гірниками?
— Ці питання наприкінці минулого року ми повторно розглядали на засіданні комітету промполітики. На жаль, доручення, що давалися Кабмінові, Антимонопольному комітетові, з відомих причин не виконано в повному обсязі.
— Це не саботаж був?
— Я так не думаю, були об’єктивні причини. Але, повторюся, необхідну інформацію наш комітет не одержав. Що стосується цін, то, до вашого відома, підприємства гірничо-металургійного комплексу, які ведуть розкривні роботи, щоб вижити, повинні мати 44% рентабельності. На мою думку, цю рентабельність навіть податками не потрібно обкладати. Однак тільки-но ГЗК почали піднімати ціну на свою продукцію, металурги запанікували. Вони забули, мабуть, 1999 рік, коли запроваджувався експеримент у ГМК. Дали віддушину цій галузі, щоб вона встала з колін, щоб почала приносити валюту до бюджету і платити податки. Тепер ніхто про це не згадує, але ж тоді держава подарувала, платники податків «подарували» металургам мільярди гривень. Після цього вони першими вийшли з кризи, деякі в 2,5 разу збільшили прибутки. А ГЗК тільки-но поклали край збиткам, як їх уже намагаються притиснути.
— Чим, на ваш погляд, закінчиться конфлікт?
— Сьогодні вже не можна вдаватись до ручного режиму керування економікою, коли у разі збою починають шукати «стрілочника». Потрібно, щоб працював закон. Коли власники і найнятий менеджмент на рівних і державні структури це розуміють, то такі конфлікти неможливі.

Кривий Ріг.