Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Сергій ФАРЕНИК дав інтерв’ю радіо DW-WORLD. Передруковуємо його з незначними скороченнями:

— Президент Ющенко здійснив низку знакових поїздок, як на Схід, так і на Захід. Безперечно, зовнішня і внутрішня політика країни набудуть нових форм. Але все-таки основні зміни в Україні стосуються змісту соціальної структури суспільства — економічної, політичної, культурної, духовної, психологічної, геополітичної. На жаль, українцям відведено мало часу для осмислення і втілення унікальних можливостей, що виникають, мабуть, один раз на тисячу років. Революції закінчуються, далі починаються будні.
— Чи готова Україна інтегруватися в Єдиний економічний простір?
— Неможливе визначення перспектив європейського та євроазійського розвитку, його економічних, політичних, інформаційних складових без визначення ролі України в цих процесах як суб’єкта міжнародних відносин, підкреслюю, як суб’єкта, а не як об’єкта. Я поставив би запитання інакше: чи можливий ЄЕП без України? Спочатку потрібно відповісти на це запитання, а потім говорити про необхідність для України інтеграції до якоїсь структури.
— Чи готова Україна до вступу в ЄС?
— Нам кажуть, що, звісно ж, ні. На щастя, тут йдеться про політиків, а не про народи європейських країн. Згідно з останніми опитуваннями, проведеними у ФРН, 62 відсотки населення виступають за інтеграцію України в ЄС. Процитую одне німецьке видання, яке написало, що пану Проді потрібно дати окрему нагороду за дурість. Мова йшла про його слова, що Україна ніколи не зможе бути членом ЄС. Так це чи ні? Не потрібно ворожити. Подивімося на Копенгагенські критерії вступу будь-якої країни до ЄС та Амстердамські угоди, проаналізуймо, в чому полягає їх суть і чи в змозі Україна їх виконати.
Тому я ставлю інше запитання: чи готовий Європейський союз інтегрувати в себе Україну? І прошу починати саме з цього запитання. Україна має давні традиції державності, не інтегруючись у ЄС і не будучи його членом. Історична доля України складна, іноді трагічна. Але в усі історичні часи Україна зберігала основні ознаки державності. Соціум і економіка мають об’єктивні закони.
— Які можливі терміни вступу до ЄС?
— Я вважаю, що замість розмов про терміни вступу до ЄС (5, 10 років чи більше) варто підготувати системні відповіді на чотири основні запитання. Перше: які позитивні й негативні складові стану України як безпосереднього сусіда ЄС та інвестиційні перспективи, виходячи з вартості енергоносіїв, робочої сили, оренди землі тощо? Друге: що має зробити Україна, щоб відповідати вимогам, котрі висувають країнам-кандидатам, і які наслідки для неї треба враховувати в економічній, політичній, геополітичній сферах? Третє: що буде з інтегрованою в ЄС Україною, беручи до уваги необхідність делегування частини повноважень центральним європейським органам, установлення єдиних тарифів і правил співіснування в європейській спільноті? Але четверте і головне запитання: що буде з ЄС, коли до нього вступить Україна? З огляду на те, що Україна посідає сьоме місце у світі з виробництва сталі, має одні з найбільш розвіданих у світі запасів залізної руди, у неї перше місце в Європі з виробництва низки агропромислових торгових груп, дев’яте — з виробництва мінеральних добрив. Враховуючи, що 35 відсотків обсягів газу, який постачають, наприклад, у ФРН, проходить через територію України і її транзитне становище в мережі залізниць і транспортних коридорів. На жаль, запитань більше, ніж відповідей. Але, на щастя, правильно сформульоване запитання — запорука правильної відповіді. Виходячи не з посади, а керуючись внутрішніми переконаннями, цілком підтримую висловлювання нового Президента Ющенка про те, що відповідь на запитання, коли Україна буде в Європі, треба шукати не в Брюсселі, Парижі чи Берліні. Цю відповідь потрібно не шукати, а готувати в Києві.