Проект зі створення Міжнародного газотранспортного консорціуму має отримати новий імпульс: беручи участь в економічному форумі у Давосі Президент України Віктор Ющенко заявив, що в консорціумі з постачання газу до Європи повинні брати участь три сторони — Росія, Україна та Євросоюз. Така модель консорціуму, запропонована у 2000 році урядом Ющенка, мала гармонійно вписатись у модель енергетичного оптового ринку Європи. Проте невдовзі проект газотранспортного консорціуму набув двостороннього, україно-російського, вигляду, що, на думку Ющенка, є не кращою відповіддю на запитання, як об’єднати виробника, транзитора та споживача природного газу.

Щоб вести мову про перспективи, проаналізуймо історію створення консорціуму та сучасний стан розвитку проекту. Угоду між Кабінетом Міністрів України і урядом Російської Федерації про стратегічне співробітництво в газовій галузі, яка передбачає створення Міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України, було підписано 7 жовтня 2002 року. Документ визначав уповноважені організації зі створення консорціуму: з української сторони — НАК «Нафтогаз України» і з російської — ВАТ «Газпром». Договір між «Газпромом» і «Нафтогазом України» про створення Міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи України передбачає дві фази діяльності — передінвестиційну та інвестиційну.
Саме з метою реалізації передінвестиційної фази «Нафтогаз України» та «Газпром» створили підприємство «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, затвердили план робіт з розвитку проекту. Крім того, було визначено галузевих експертів-виконавців та залучено до роботи консультантів. На сьогодні робоча група вже проаналізувала технічний стан газотранспортної системи (ГТС) України та розробила концептуальні моделі функціонування консорціуму (управління поставками природного газу, операторські функції, концесія), проведено роботи з узгодження потоків газу та збільшення обсягів транзиту територією України.
Також на передінвестиційній фазі діяльності консорціуму було ретельно вивчено та проаналізовано норми чинного законодавства України стосовно регулювання відносин у нафтогазовому комплексі, умови оподаткування послуг з транспортування та постачання природного газу. Зважаючи на тенденції та перспективи збільшення споживання природного газу європейськими країнами, умови та обсяги поставок природного газу, визначені довгостроковими контрактами «Газпрому» з провідними європейськими газовими компаніями, та враховуючи результати аналітичних досліджень міжнародних енергетичних агентств, було здійснено маркетингові дослідження ринку газу в країнах Західної Європи та визначено перспективність проекту в разі збільшення обсягів транзиту природного газу через територію України.
На основі проведених досліджень ухвалено рішення стосовно розгляду варіанта створення консорціуму, який передбачає будівництво нової нитки газопроводу від східного до західного кордону України, що дасть змогу до 2013 року збільшити обсяги транзиту природного газу через територію України на 20—30 мільярдів кубометрів газу на рік. Рада учасників консорціуму висловилася за розробку інвестиційного проекту з розширення ГТС України у напрямку Новопсков—Ужгород (Україна) від пункту Александров Гай (Росія) та затвердила проект будівництва ділянки Богородчани—Ужгород як першого етапу інвестиційної фази консорціуму. Нова ділянка дасть змогу збільшити пропускну спроможність ГТС України в ужгородському напрямку й одночасно збільшить завантаження потужностей газопроводів Торжок—Долина, Івацевичі—Долина, які на сьогодні мають значний резерв потужності.
На виконання цих рішень розроблено техніко-економічні обгрунтування будівництва газопроводу діаметрами 1400 та 1200 мм, укладено договір на виконання проектно-пошукових робіт на ділянці Богородчани—Ужгород як першого етапу будівництва газопроводу Новопсков—Ужгород.
У серпні 2004 року було укладено угоду між Кабміном України та урядом Російської Федерації про заходи із забезпечення стратегічного співробітництва в газовій галузі. Ця угода визначає як спільний інвестиційний проект (у рамках стратегічного співробітництва та створення міжнародного консорціуму) з будівництва та подальшої експлуатації газопроводу Богородчани—Ужгород і гарантує надання додаткових обсягів природного газу для транзиту у напрямку Ужгорода від 5 мільярдів кубометрів газу у 2005 році до 19 мільярдів кубометрів у 2010-му.
Фінансування будівництва газопроводу Богородчани—Ужгород забезпечується шляхом залучення ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України» власних коштів учасників товариства та кредитів під роздільні корпоративні гарантії уповноважених організацій учасників у рівному співвідношенні. Міжурядова угода про будівництво та подальшу експлуатацію газопроводу Богородчани—Ужгород передбачає, що ці функції здійснюватиме Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України, який і виступає замовником будівництва. Передбачається, що новий газопровід належатиме ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України» на праві власності.
У зв’язку із виконанням передбачених для переходу товариства на інвестиційну фазу умов збори учасників товариства ухвалили рішення про завершення передінвестиційної фази діяльності та постановили з 01.09.2004 року перейти до інвестиційної фази, першим етапом якої буде будівництво газопроводу Богородчани—Ужгород.
Сьогодні на виконання угоди між урядами України та Російської Федерації проводиться тендер з вибору генпідрядника будівництва газопроводу Богородчани—Ужгород. Спорудження першої черги газопроводу планується розпочати у І кварталі 2005 року, введення в експлуатацію має відбутися у ІV кварталі 2005 року. Повна реалізація одного з наймасштабніших за останні роки проектів розвитку української ГТС дасть змогу збільшити обсяги транзиту газу до країн Європи на 20—30 мільярдів кубометрів на рік. Тож доцільність самого проекту не викликає жодних сумнівів — питання лише в його остаточній моделі.


Іван ДІЯК, генеральний секретар Національної газової спілки України.