Нинішній рік посідає особливе місце в історії нашої держави і світової цивілізації. Це рік 60-річчя закінчення Другої світової війни та її вирішальної складової — Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років. Ця війна проти найбільшого зла людства —фашизму за своїми масштабами, людськими й матеріальними втратами не має аналогів у світовій історії. Вона вимагала неймовірного напруження сил і волі всіх народів, матеріальних і людських ресурсів Радянського Союзу —нині Співдружності Незалежних Держав. Саме вони зробили вирішальний внесок у Перемогу і порятунок народів багатьох країн від фашистського поневолення. Саме вони в ім’я Перемоги зазнали найбільших втрат. Саме вони, мільйони людей різних національностей і політичних поглядів, в ім’я досягнення Перемоги віддали своє життя.

Волею історії і власної долі кожному поколінню наших людей довелося пережити чимало випробувань. Але те, що випало на долю ветеранів Великої Вітчизняної війни, не йде в порівняння з жодними найтяжчими випробуваннями, які знало людство.
Минули десятиліття, минуть століття, але пам’ять про переможців житиме вічно. Ветеранів війни по праву називають золотим поколінням Вітчизни.
У зв’язку з відзначенням 60-річчя визволення України від гітлерівського фашизму та підготовкою до 60-річчя Перемоги центральними і місцевими органами влади разом з ветеранськими та іншими громадськими організаціями, політичними партіями здійснено низку заходів для поліпшення пенсійного забезпечення ветеранів війни, посилення їх соціального захисту і поліпшення медичного обслуговування, увічнення Перемоги.
Координацію роботи з відзначення ювілею Перемоги та пам’ятних подій Великої Вітчизняної війни забезпечують організаційний комітет на чолі з Прем’єр-міністром, а також регіональні оргкомітети, створені відповідно до постанови Верховної Ради України, ініційованої нашим парламентським комітетом.
З метою поліпшення пенсійного та соціального забезпечення ветеранів війни внесено низку змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», якими значно розширено коло осіб, на яких поширюється дія цих законів, надано статус інваліда війни учасникам бойових дій, котрі стали інвалідами внаслідок загального захворювання у повоєнний період, спрощено порядок виплати ветеранам війни одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги, отримання грошової компенсації за невикористані путівки для санаторно-курортного лікування.
Підвищено щомісячну грошову допомогу до пенсій інвалідам війни та учасникам бойових дій, надбавки до пенсій за заслуги перед Україною, які отримують майже мільйон ветеранів війни, праці та військової служби. Прийнятим Законом України «Про соціальний захист дітей війни» надано відповідний статус і певні пільги громадянам, чиє дитинство припало на період Великої Вітчизняної війни і важкі перші післявоєнні роки.
Усунено дискримінацію щодо учасників бойових дій війни з Японією. Віднині їх за статусом і обсягом пільг прирівняно до учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни.
Держбюджетом на 2005 рік на грошову допомогу ветеранам війни до Дня Перемоги передбачено вдвічі більше коштів, ніж у попередні роки. Уперше таку допомогу отримають ветерани війни — учасники трудового фронту.
Водночас рівень пенсійного забезпечення ветеранів залишається низьким, у низці регіонів незадовільно вирішуються питання їх соціального захисту, медичного обслуговування та санаторно-курортного лікування.
Надзвичайної гостроти набуло питання про усунення кричущої диспропорції у пенсійному забезпеченні військовослужбовців залежно від терміну виходу на пенсію. Попри те, що Верховна Рада України ухвалила відповідний закон, який зобов’язує уряд поетапно ліквідувати це ганебне явище, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» прірву в пенсійному забезпеченні військовослужбовців ще більше поглиблено.
Головою Комітету з національної безпеки та оборони Г. Крючковим і мною вже внесено відповідний законопроект, що має негайно врегулювати зазначену проблему.
На виконання положень Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» вживаються заходи з відродження у суспільстві інтересу й зацікавленості до цього складного періоду української історії, правдивого його висвітлення.
Оголошено конкурс на краще історичне дослідження подій Великої Вітчизняної війни в Україні, завершено випуск історико-меморіального серіалу «Книга пам’яті України», проведено спеціальне засідання Верховної Ради України та Всеукраїнську акцію «Пам’ять», присвячені 60-річчю початку Великої Вітчизняної війни.
З метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у роки війни встановлено «День партизанської слави». Створено Всеукраїнське патріотичне об’єднання молоді «Майбутнє України».
У ряді міст та інших населених пунктів упорядковуються братські могили та інші військові поховання, облаштовуються пам’ятні місця, пов’язані з подіями війни. У Києві за ініціативи ветеранських організацій проведено інвентаризацію поховань воїнів на міських кладовищах.
Для учасників бойових дій, які мають визначні заслуги, встановлені довічні державні стипендії, а також стипендії імені Героїв Великої Вітчизняної війни для курсантів і слухачів вищих військових навчальних закладів. Багато ветеранів війни зараховано почесними солдатами до списків особового складу військових частин навчальних закладів Міністерства оборони України.
Дещо поліпшилося висвітлення вікопомних подій, пов’язаних з війною, засобами масової інформації. Запроваджено рубрики «9 Травня», «Польова пошта пам’яті», «Відгукнися, товаришу», «Війна не має забуття», «Вони захищали Батьківщину», «Дорогами війни», «Вклонімося живим», «У ветеранських організаціях», «Молоді — про ветеранів» тощо.
Водночас робота з виконання закону, заходів з підготовки до 60-річчя Перемоги не набула системного характеру і пов’язується зазвичай з певними подіями війни, нерідко має епізодичний характер. Багато положень закону не стали предметом конкретної роботи виконавчих і представницьких органів влади з їх реалізації, залишаються декларативними.
Потребують капітального ремонту і впорядкування багато меморіальних комплексів та пам’ятників, споруджених 40—50 років тому. Політичні і кримінальні вандали сплюндрували низку пам’ятників героям війни.
Триває кампанія з перейменування вулиць і площ, руйнації меморіальних дошок, пам’яток, знаків, пов’язаних з подіями та іменами героїв Великої Вітчизняної війни. Виконкоми деяких міських і районних рад західного регіону України прийняли спеціальні рішення про демонтаж меморіальних дошок і пам’ятних знаків з будинків, в яких свого часу жили Герої Радянського Союзу, а також з будинків вулиць, які були названі іменами героїв-визволителів міст, та інших населених пунктів. На жаль, злочини не розкрито, а злочинців не покарано.
Як зазначалося на ІV з’їзді Організації ветеранів України, не призупинено руйнації історичної пам’яті народу. Термін «Велика Вітчизняна війна» фактично вилучено з державної термінології, його вживають керівники різних рівнів лише у зверненнях до ветеранів війни в День Перемоги і День визволення України від фашизму.
У багатьох підручниках для шкіл і вищих навчальних закладів, у передачах окремих засобів масової інформації нерідко тенденційно, неправдиво висвітлюється зазначений період в історії нашої держави, роль народу-переможця принижується.
Аналіз також засвідчує, що в окремих регіонах до заходів, пов’язаних з пам’ятними подіями Великої Вітчизняної війни, не залучається або майже не залучається молодь. Припинили своє існування багато шкільних музеїв та куточків бойової і трудової слави.
Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів у вересні минулого року провів слухання «Про стан виконання органами освіти і науки нормативно-правових актів України щодо необхідності правдивого висвітлення новітньої вітчизняної історії, подій Великої Вітчизняної війни». Учасники слухань з жалем констатували, що однією з головних причин такого стану висвітлення нашої історії є те, що на позиціях переписування історії з погляду політичної кон’юнктури стоять деякі високі посадові особи держави, політики, заангажовані науковці, засоби масової інформації. Ми сподіваємося, що розгляд цього питання на слуханнях, звернення їх учасників до керівників держави і політиків, науковців і вчителів історії, усіх співвітчизників допоможе нащадкам знати святу правду про свою Вітчизну та її творців.
На пропозицію Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховна Рада України ухвалила постанову про оголошення 2005 року — року 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні — Роком ветеранів. Запроваджено також День ветерана в Україні, який відзначатиметься щороку 1 жовтня. Тим самим держава засвідчила свою шану до ветеранів війни, праці та військової служби, їх заслуг у боротьбі за свободу і незалежність Батьківщини, внесок у розвиток економіки, науки і культури України. Відповідно до указу Президента і постанови Верховної Ради України з нагоди Року ветеранів завершується розробка Державної і регіональних програм з питань соціального захисту ветеранів.
Для ветеранів війни виготовляється медаль — «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», фронтовики, що живуть в Україні, зможуть відвідати за бюджетні кошти місця поховань і військові пам’ятники, своїх побратимів у країнах СНД. У День ювілею Перемоги 9 Травня передбачається провести парад у місті-герої Києві — столиці нашої держави.
На жаль, про ці вікопомні події жодним словом не обмовлено в новорічних привітаннях вищих посадових осіб держави, численних інтерв’ю багатьох чиновників високого рангу і народних депутатів, журналістських публікаціях.
Верховна Рада України підтримала пропозицію Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і прийняла постанову про проведення 15 березня 2005 року дня уряду України з порядком денним: «Про стан виконання законодавства України щодо соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів війни і відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років». Розгляд цього питання парламентом дасть змогу привернути увагу центральних і місцевих органів влади, громадських організацій до питань забезпечення життєдіяльності ветеранів війни, реалізації заходів з підготовки до 60-річчя Перемоги, увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні, а за потреби — вжити додаткових заходів стосовно вирішення цих питань.
Ми в одвічному боргу перед тими, хто виборював Велику Перемогу у справедливій і священній війні за волю і незалежність Вітчизни. І наш святий обов’язок — шанувати подвиги тих, хто переміг, хто зробив вирішальний внесок у порятунок народів світу від фашистського поневолення, шанувати і словом, і ділом.
Без Перемоги 1945 року не було б сьогоднішньої України як держави.


Петро ЦИБЕНКО, голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.