Віднедавна стипендію підвищили до 107 гривень. Чи вистачає їх хоча б на елементарні потреби? З чого складається студентський бюджет?
Наші люди по хліб на таксі не їздять
Небагатьом пощастило жити біля альма-матер. Більшість користується громадським транспортом. Добре що існують пільгові проїзні квитки: на метро — 12,50 грн., на метро-тролейбус — 17,50 тощо. Можна їздити «бусиками», але вони з’їдають половину стипендії. Краще ходити пішки. Але ж не находишся, скажімо, з гуртожитку на околиці Києва до університету в центрі...
Рахуйте гроші, не відходячи від ксерокса
Де-де, а біля ксерокса в кожному вузі завжди черга. Копіюють тут книжки, білети, конспекти та контрольні. Коштує сторінка 15-20 копійок, та рідко хто підходить до апарата з одним аркушиком.
Наша видавнича галузь поки що не забезпечує студентів безплатними підручниками. Студентові доводиться купувати літературу за власний кошт: від недорогих методичок до солідних підручників, вартість яких перевалює за 200 гривень.
Гранітом науки ситий не будеш
Геній завжди має бути голодним, але краще почувається ситим. І якщо хтось із студентства на пари не ходить, то в черзі за пиріжками та кавою ви їх неодмінно побачите. В їдальнях різних вузів ціни різні. Чай від 50 копійок до гривні, а щоб пообідати, потрібно в середньому десять гривень.
От і виходить: підвищеної стипендії хронічно не вистачає. Можна економити на їжі, на дискотеках і кіно, але книжку від руки не перепишеш, жити на базарі не будеш. Тому нова стипендія, про яку торік так багато говорили, — на кишенькові витрати. А де взяти гроші на оплату житла, пристойне харчування?..
Від ведучого. А якщо ти не «бюджетник» — скільки коштує твоє навчання? Про це окрема розмова, яку, сподіваюсь, підтримають читачі.