Коли правда, що нині завершилися лише президентські вибори, а «помаранчева революція» триває, то значить має бути і наступний крок — очищення (люстрація) від кадрів минулого режиму. На цьому стоять найактивніші з «помаранчевих» — молодь, об’єднана у громадську організацію «Студентське братство». Принаймні, на відміну від старших та обережніших, ця частина суспільства вже обговорює не доцільність чи недоцільність такого революційно-кадрового кроку (чим знову зайнялися «вічні теоретики» у ЗМІ), а спосіб і темпи його здійснення. Зініційовані братством «круглі столи» в УНІАН, у стінах парламенту, нинішній «Перспективи люстрації в Україні, міфи і реальність» у приміщенні Національної спілки письменників, рішення студентського форуму, збір підписів на підтримку люстраційного процесу — тому доказ.
Відомий парламентарій-«нашоукраїнець» Василь Червоній продемонстрував загалу відкритий лист депутатів з вимогою прийняття закону для «виваженої ротації кадрів старого режиму». Під ним — підписи низки впливових народних депутатів з УНП, «Собору», Руху й деяких інших політичних сил. Питання обговорено у профільному парламентському комітеті, конкретним депутатам, зокрема В. Червонію, доручено втілити у конкретний законопроект ініціативу про проведення люстрації. Депутати вивчають законодавчий досвід країн, які успішно пережили цю процедуру, через такі ось громадські слухання виловлюють пропозиції співвітчизників.
Попри зрозумілу настороженість одне до одного «нової опозиції з числа старої влади» і «нової влади зі старої опозиції», склалося враження, що в узаконенні чіткої люстраційної процедури зацікавлені обидві сторони. Політичний опонент «помаранчевих» Тарас Чорновіл, якого також залучили до обговорення (а ще пащекують про відсутність політичної культури), запевняє, що обом силам не потрібні лави перебіжчиків-кон’юнктурників, які сьогодні ударними темпами перефарбовуються в помаранчеве, а після наступних виборів можуть «охамелеонитись» у блакитно-біле чи ще якесь. Хоча він відверто й не вірить в узаконення справедливих на його погляд люстраційних норм, називає мотиви ініціаторів ідеалістичними і застерігає від можливості «перевтілення» такої акції у «фактор шантажу».
Його опоненти нагадують про вкрай назрілу потребу нової влади законним шляхом позбутися «старої номенклатури КДБ і Кремля», яка й донині працює на чужі держави, та від кадрових нашарувань «режиму Кучми-Януковича» (терміни В. Червонія).
«Братчики» (не плутати з корчинськими) бояться знову «забалакування» надактуальної теми. Бо й справді, коли чуєш окремих теоретиків-гуманістів, то дедалі чіткіше усвідомлюєш, що якби слухали їх у ніч з 21 на 22 листопада минулого року, то помаранчевий люд на майдані Незалежності вдалося б зібрати, певне, років через десять-двадцять.
«Найоптимальніший час для кадрового оновлення незалежної української держави втратили на початку 90-х. Тоді, нагадує один з лідерів «революції на граніті» Олесь Доній, мали чіткі критерії для такої делікатної справи: капеересівську номенклатуру, кадебешну структуру... Натомість надбали лишень історичний урок ціною 15 згаяних років!
Додає оптимізму те, що всі учасники «круглого столу» зійшлися на одному: жодного стосунку люстраційна процедура не повинна мати до тих, хто відверто вчиняв злочини — зловживаючи владою, змушував підлеглих голосувати за того чи іншого кандидата, відбирав відкріпні, вкидав пачки бюлетенів, підпалював скриньки, перешкоджав волевиявленню, підкуплюючи виборців. Для них напоготові відповідні статті Кримінального кодексу. Цей етап очищення влади можна було розпочати ще до інавгурації Віктора Ющенка, якби мали уже «відлюстровану» судову гілку влади, не кажучи про МВС, СБУ чи прокуратуру.
Застерігаючи від банального зведення рахунків «нових» зі «старими», більшість із учасників розмови в НСПУ зійшлися на ще одному «спільному знаменнику»: новий люстраційний закон і за суттю, і навіть за назвою має бути амністійний. Зізнався, заповнюючи анкету, в роботі на відповідні структури, покаявся — потерпи п’ять років без владного портфеля, а далі — балотуйся, претендуй, вивищуйся у кар’єрі. Злукавив, приховав своє «походження» і свою роль у «благоденствії режиму» — відлучать від влади на 10 років. Такими порівняно гуманними бачить люстраційні важелі відомий своєю рішучістю депутат з Рівненщини Василь Червоній. А це вже знак!
Запевняючи про особисту готовність пройти узаконену люстраційну процедуру, політичні опоненти нової влади відверто скептично моделюють розвиток так званої вуличної чи громадської люстрації. Припустимо, каже Тарас Чорновіл, знайдеться фінансована олігархом А. групка помаранчевих лжеактивістів, яка на його замовлення визнає «люстраційно чистими» самого олігарха та людей з його клану і затаврує його опонентів-конкурентів. І повернеться таким чином у владу... Відтак благородна ідея люстрації завершиться перемогою відомої кланової корпорації «Інтерп-п» над відомою «ІС..», чи навпаки.
А коли приймуть відповідний закон? Ані сам Чорновіл-молодший, який особисто готовий проголосувати за люстраційний закон і агітувати за це «регіоналів» Януковича, ані голова незалежної медіа-профспілки Євген Глібовицький та дехто інший не вірять у можливість парламенту нинішнього скликання схвалити такий акт. Посилаються на значну кількість не зацікавлених у цьому депутатів. Не без сумнівів і Василь Червоній: можливо, перша спроба прийняття такого закону парламентом буде невдалою. Одначе за цього він не виключає й іншого варіанту розвитку подій, внаслідок чого люстраційний закон може спізнитися на стільки, що на час його прийняття проблеми очищення влади... уже зникнуть. Це якщо глава держави Віктор Ющенко і його команда проявлять відповідну політичну волю, рішучість у кадровій політиці, чим створять умови для самоочищення суспільства.
Навчене вислідами «революції на граніті» суспільство не просто чекає. Молодий учасник «круглого столу» з Криму нагадав про створення у Євпаторії громадського комітету з люстрації, який хочуть «імплементувати» у... третейські суди. Готовий постати перед узаконеною люстраційною комісією, Чорновіл-молодший висловив занепокоєння з приводу скерованих проти його персони «елементів громадсько-політичної люстрації» у рідній області. В деяких областях фактичну люстраційну функцію взяли на себе громадсько-політичні об’єднання і навіть депутатські.
Студентські братчики заявили про намір звернутися до профільних парламентських комітетів для ініціювання проведення вже цьогоріч дострокових виборів місцевих органів влади, а також активізації антикорупційного законодавства для недопущення до влади колишніх корумпованих чиновників. Паралельно діятимуть і через судові інстанції — звинувачений у «бомбізмі» студент Володимир Закольосний (про виявлення вибухівки в офісі «Пори» на Подолі не забули?) підтвердив рішення через суд домагатися відшкодування завданих йому збитків і притягнення до відповідальності зобидчиків з правоохоронних структур.
