Цей рік має стати початком створення громадського телебачення.
Такого висновку дійшли учасники Громадсько-політичної консультативно-дорадчої ради при Голові Верховної Ради України.
Глава парламенту Володимир Литвин уважно вислухав усі пропозиції і взяв участь у жвавій дискусії. Вона й продемонструвала: поки що проблем більше, ніж їх рішень. Володимир Литвин висловив надію, що «ідею суспільного мовлення не буде заговорено так, як свого часу заговорили євроінтеграцію». Він вніс пропозицію створити робочу групу у складі авторів кількох наявних концепцій з тим, щоб вийти на одну найприйнятнішу. «Там, де ви не зможете дійти домовленості, залишайте два варіанти, не відкладаючи рішення у часі. Головне — визначитися з фінансуванням, редакційною політикою, керівництвом та матеріальною базою», — зазначив Володимир Литвин, підкресливши, що мета мозкового штурму — вихід на прийняття конкретного рішення під час парламентських слухань з цього питання 13 квітня.
За словами голови Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, найголовніша проблема на сьогодні — не хто очолить громадське телебачення і скільки людей буде в наглядовій раді, а те, як зробити «вісім-десять годин якісного продукту, який зацікавить суспільство». Він зазначив, що на 90 відсотків є впевненість, що громадське телебачення створюватимуть на основі Національної телекомпанії і радіомовлення, а також на основі обласних телекомпаній. За словами депутата, це найкоротший шлях.
Але чи найпростіший? Криком душі я назвала б звернення до Голови ВР голови профкому створеної 19 січня профспілки працівників НТКУ Мар’яни Ангелової. Журналісти НТКУ не розуміють, чому жоден з авторів концепцій створення на базі їхньої компанії нового телебачення досі не наважився зустрітися з двотисячним колективом, щоб розповісти, до чого вони мають готуватися. Між іншим, у колективу є своя концепція реорганізації на УТ-1, але, за словами Ангелової, мало кого це нині турбує, бо є майно, яке цікавить більше за все. «Ми здатні самі зробити державне мовлення національним», — зазначила голова профспілки. А поки перебудови існують лише на словах, колектив попереджає, що зараз не готовий прийняти старих керівників, хоч би які сучасні вони були, бо в компанії протягом багатьох років порушувалося не тільки право на свободу слова, а й адміністративне право. Журналісти просять бути їхніми гарантами під час перехідного періоду трьох народних депутатів Валентину Семенюк, Івана Кураса та Миколу Томенка.
Зрозуміло, зміни в державі порушують питання про закріплення здобутків демократії та свободи слова. У світі є 49 моделей громадського телебачення. Сподіватимемося, що п’ятдесята, українська модель, як і всі інші, слугуватиме інтересам суспільства, а не тих чи тих політичних груп впливу.