Вихід з політичної кризи нам указав Махатма Ганді?

У Страсбурзі триває зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Учора перед європейськими парламентаріями виступав Президент України Віктор Ющенко. У своєму виступі він ще раз підкреслив, що одним з пріоритетів зовнішньої політики нашої держави буде євроінтеграція та тісне співробітництво з ПАРЄ. Віктор Ющенко разом зі своїм грузинським колегою Михаїлом Саакашвілі також відкрили фотовиставку «Революція троянд у Грузії та помаранчева революція в Україні».

На самій асамблеї парламентарії з країн — членів Ради Європи уже встигли обрати нового президента. Ним став представник Нідерландів Рене ван дер Ліндерн. Під час прес-конференції новий президент заявив, що його головними завданнями будуть посилення співробітництва з неурядовими організаціями, Європейським союзом та проведення третього саміту Ради Європи у Варшаві у травні цього року.

А українська тематика заполонила палац Ради Європи ще задовго до приїзду українського Президента — увечері в понеділок. Тоді парламентарії ПАРЄ розглядали перебіг наших президентських виборів. Досить цікавим був виступ доповідачки по Україні у ПАРЄ Ханни Северинсен. Напевне, читачі пам’ятають її критичні виступи, присвячені черепашачим темпам української демократії на минулих сесіях, а також під час численних прес-конференцій у Києві.

Цього разу пані Северинсен зазначила: «Український народ довів, що є європейським. Сподіваюся, цей факт буде почуто і в Євросоюзі». Вона також додала, що до наступних парламентських виборів моніторингова процедура, під якою перебуває Україна, може бути завершена.

Не можна втриматись і не зацитувати блискучий виступ на захист демократичних процесів в Україні народного депутата Бориса Олійника: «На Майдані не просто народився, а відродився народ. І те, що світ та Європа побачили, це і є справжнє обличчя українського народу, за плечима якого — найдавніша трипільська цивілізація, могутня Київська Русь, легендарне запорозьке козацтво. До речі, Енгельс класифікував його як першу у світі християнську республіку».

Особливу увагу Борис Ілліч присвятив мові: «Не менш несподіваним феноменом для європейців, гадаю, є наша українська мова. Вже те, що її забороняли більше ста разів, а вона вистояла, подібного аналога не знайти у світовій практиці. Думається, зацікавить вас наша мова своєю структурою та біологією. Адже українська мова родичається із санскритом. Це не дивно, бо в обшарах нинішньої України доарійські (читай — індійські) племена, частина з яких у другому тисячолітті вирушила до Індії, а частина — залишилася вдома. Я згадав цей філологічний факт, щоб засвідчити, що на київському Майдані українці, по суті, повторили модель мирного спротиву нашого великого родича — Махатми Ганді».

Однак свою ложку дьогтю в бочку меду додали представники російської делегації, які у своїх виступах концентрувалися в основному на нелегітимності засобів, до яких вдалася українська влада під час політичної кризи.

Страсбург.

Чого очікують від Віктора Ющенка парламентарії країн—членів Ради Європи? Таке запитання кореспондент «ГУ» поставила народним депутатам України, які беруть участь у сесії ПАРЄ.

Оксана Білозір, фракція «Наша Україна»: «Я думаю, що парламентарії вже зробили свій висновок стосовно наслідків революції, яка відбулася в Україні. З’явився народ, який усім показав приклад нової демократії. Саме про це, про його можливості, про його бажання говоритиме наш Президент Віктор Ющенко».

Володимир Рибак, «Регіони України»: «Вибори не повинні проходити під гаслами: якщо ти не з нами, то ти — ворог. Життя триває і після виборів. Український народ зробив свій вибір. Подобається це комусь чи ні, але ми маємо Президента і ми повинні працювати на те, щоб виконати обіцянки, записані у програмах усіх кандидатів».

Анатолій Раханський, фракція «Демократична Україна»: «Відбулося те, що відбулося. Хай би хто що казав, слід зробити так, щоб протистояння, яке нині спостерігається в Україні, залишилося позаду. Треба забути старе і допомагати новому Президенту розбудовувати державу».