В Україні вже традиційно, щойно в профільне міністерство приходить нова команда, у пресу потрапляє заява про «широкомасштабні» реформи. Заявило про нововведення й нове керівництво Міністерства освіти і науки. Планів, як завжди, багато, а от що втілиться в життя й чи приживеться, поки що незрозуміло.
Між тим, щоб бути мудрими, може, не варто винаходити велосипед? Можливо, простіше подивитися по сторонах, перейняти досвід в успішних сусідів? Адже є у кого повчитися...
Менше вантажу — більше користі
Візьмімо, приміром, для порівняння освіту в Чехії, Польщі й низці інших країн. Вартість — не вища за нашу, а от якість — на іншому рівні. Сам процес навчання в основному відрізняється тим, що кількість дисциплін менша й часу на їх опанування, як наслідок, більше.
Альона Тисова, яка вчилася у Вищій школі Німеччини в місті Мітвайда, наголошує, що завдання обов’язкові для виконання чітко в термін і всі деталі мають бути продумані. Якщо готуєш презентацію, то, крім глибокого опрацювання матеріалу, ти маєш створити комфортні умови для глядачів, починаючи від температури приміщення, закінчуючи освітленням.
У США освітня система дає змогу студентам самим обирати собі предмети.
Розклад формується онлайн: заходиш у систему, обираєш дисципліну й час, коли хочеш відвідувати заняття (груп достатньо — і на 8:00, і на 16:00). Усього дозволено вибирати до п’яти предметів на семестр, тому залишається багато часу на сумлінне виконання домашнього завдання, відпочинок, спорт. Усі заняття максимально практичні — теорії дуже мало й тільки по темі, решта — розробка кейсів (ситуаційний аналіз) і практика.
— Заняття відбуваються дуже цікаво й інтерактивно — жодних конспектів, викладачі постійно підштовхують студентів до обговорення й до висловлення власних думок, — каже студентка Оксана Демченко, яка провчилася два семестри в Університеті Міссісіпі в Оксфорді.
Комфорт як головна умова
Умови життя й навчання вражають українців. Студентам надається місце в гуртожитку. Але гуртожиток в Америці й Німеччині — це не зовсім те саме, що в Україні.
Багато чого залежить від програми, за якою їдеш в іншу країну, — є такі, які передбачають оплату тільки навчання, інші — їжі й проживання. У США є таке поняття як «безлімітний пропуск у їдальню». Маючи такий пропуск, ти можеш приходити в будь-який зручний для тебе час і їсти в необмеженій кількості.
— Готували дуже смачно, і не сам фастфуд, — ділиться враженнями Оксана. — Було багато салатів, м’яса й іншої цілком здорової їжі.
У Німеччині — схожі умови проживання. В одному номері гуртожитку можна жити максимум утрьох, але в кожного при цьому буде окрема кімната, спільні — санвузол і кухня. Проблем з опаленням немає, у кімнатах температуру можна встановлювати терморегулятором самостійно.
Аудиторії також теплі й максимально пристосовані для комфортного процесу навчання: обладнані комп’ютерами й проекторами. Продумані навіть такі моменти, як захист від сонячного світла. Коли сонце стає так, що його промені потрапляють в аудиторію, жалюзі автоматично закриваються.
Цікаво й ненакладно
Щодо оплати, то все залежить від програми, за якою студент їде навчатися, і самого вишу. Існує американська програма обміну Global UGRAD, яка повністю фінансується владою США й передбачає оплату візи J-1, дороги від міста проживання до навчального закладу в США і назад додому після закінчення терміну навчання. Оплачується проживання, харчування, навчання й обов’язкові студентські внески, обмежене медичне страхування у разі хвороби або нещасного випадку, придбання підручників.
Програма обміну між студентами Дніпропетровського національного університету й Вищої школи Мітвайда — не безплатна. Двісті євро становить щомісячна оплата гуртожитку й 76 євро — страхування. Водночас студенти щомісяця одержують триста євро стипендії.
Майже при кожному університеті в Європі й США є студентські клуби, які організовують вечірки й тематичні посиденьки.
Наприклад, при Університеті Міссісіпі діє Cultural Connectіons Club, який збирається кілька днів на тиждень.
— Туди приходили іноземні студенти, яких в універі було дуже багато, — зазначає Оксана Демченко. — Ми розмовляли, робили якісь хенд-мейди (ручна робота), виїжджали на пікніки, святкували традиційні американські свята, щотижня — щось новеньке.
Ще одним плюсом навчання за кордоном є можливість подорожувати. По-перше, тому що є час: у США — сорок днів зимових канікул, у Німеччині — два тижні. По-друге, діють знижки на проїзд для студентів. Так, подорож з Мітвайда до Рима стане лише в сімнадцять євро літаком в один бік. До того ж поширеним серед молоді є кауч-серфінг — програма, за якою можна безплатно пожити в людей із зовсім різних міст планети.
Такі переваги заохочують студентів до одержання знань і якісного розвитку в потрібній сфері. І, як наслідок, європейського студента не надто хвилює проблема пошуку робочого місця, чого не можна сказати про українського.
Ех... Непогано було б, якби плановані реформи стали хоча б першими кроками до створення «закордонних» умов навчання в Україні. Може, новому керівництву профільного міністерства варто було б поцікавитися думкою нашої молоді?..
Дніпропетровська область.
ДОСЛІВНО
— Нам задавали дуже мало домашніх завдань, тому в нас вистачало часу на глибокий аналіз теми, — розповідає Альона Тисова (на знімку). — Я також встигала працювати на двох роботах — у їдальні й комп’ютерному класі. Заробляла 6,5 і 8 євро за годину відповідно.
ДО РЕЧІ
— Жила в гуртожитку, але я не можу назвати це гуртожитком, — згадує Оксана (на знімку). — Це була маленька квартира у квартирному блоці на території університету. У мене була окрема кімната — більша, ніж моя власна вдома. У нас були спільні вітальня, кухня й ванна. Місця було вдосталь. У кімнаті — ліжко, два столи й шафа.
На канікулах іноземні студенти пізнають світ.
Фото із сімейних архівів А. Тисової та О. Демченко.
