Остання насмішка міністерських чиновників над сільськими вчителями змусила нас узятися за перо. Уже півроку ми оформляємо та дооформляємо документи на отримання пільг, передбачених законом. Спочатку вимагали тільки списки вчителів (на початку червня). У жовтні вже треба було кожному подати довідки. Їздили, оформляли. І врешті нас «ощасливили» пільговими 30 кіловат-годинами електроенергії на місяць, що становить 4,32 грн. (На ксерокопії та дорогу до райцентру витратили значно більше.)
Тим учителям, що проживають у газифікованих селах, оплачується газ. Ми ж користуємося дровами і вугіллям. На них кошти, кажуть, не передбачені. Виходить, у кого газ — обігрівайся, а в кого немає — мерзни?!
У зв’язку з цим маємо кілька запитань до міністерств фінансів і праці.
З яких міркувань пільговими для сільських учителів встановили 30 кіловат-годин електроенергії, а не, приміром, 100 чи 10?
Чому не передбачені пільги на придбання твердого палива?
Чому, нарешті, у сім’ї вчителів пільгами має право користуватися тільки один?
Крім цього, у сільських школах працює багато вчителів, що живуть у місті. Одному Богу відомо, як вони добираються до місця роботи (в мороз і спеку при відсутності рейсових автобусів). І цим людям відмовлено у відшкодуванні навіть отих принизливих 30 кіловат-годин електроенергії. Чому?
Така ось турбота про сільського вчителя. Невже ви, можновладці, думаєте, що за такої ласки стоятиме черга на заміщення вакансій у сільських школах? Складається враження, що таким ставленням міністерські мужі прагнуть посварити, м’яко кажучи, сільських учителів з міськими.
Л. Антоненко, Л. Стась, В. Гречанiвська, Р. МиколаЄнко (усього 12 підписів).
Переволочна,
Прилуцького району
Чернігівської області.
