Подолання парламентом президентського вето на закон про встановлення прожиткового мінімуму на 2005 рік — 423 гривні на місяць спричинило безліч нових суперечностей. Прожитковий мінімум — це соціальний орієнтир, норматив для розрахунків. Однак у законі про цьогорічний державний бюджет закладено інші, значно менші, показники. Чого можна очікувати після цього рішучого кроку парламенту, чи буде переглянуто відповідно до схваленого закону зарплати, пенсії та інші соціальні виплати?
Валерій АСАДЧЕВ, заступник голови бюджетного комітету ВР (фракція «Наша Україна»):
— Затвердження прожиткового мінімуму на рівні 423 гривні є дороговказом, стратегічним курсом нового уряду на створення соціальних бюджетів. У наступному році закон про державний бюджет України може бути побудований саме на цьому показнику. У Конституції 1996 року було закладено такий соціальний стандарт, як прожитковий мінімум, і було введено в дію відповідним законом. Але оскільки реальні фінансові ресурси були набагато меншими, використовувався інший соціальний стандарт — мінімальна заробітна плата. Тобто у законі про держбюджет йдеться: яка мінімальна зарплата, з якої дати вводиться, і саме на її базі формується бюджет, а отже, й виплачуються зарплати. Щодо закону про прожитковий мінімум, то поки що він залишається дещо декларативним. Цим законом фактично знову збільшено відстань між реальним розміром прожиткового мінімуму (423 гривні) і мінімальною зарплатою (262 гривні). А усувати ці диспропорції буде вже наступний уряд шляхом введення в закон про державний бюджет стандарту прожиткового мінімуму — замість мінімальної зарплати. Це означає, що поступово, можливо, навіть із 2006 року, показники мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму збігатимуться, а отже, бюджет і відповідно зарплату формуватимуть, виходячи з розміру прожиткового мінімуму.
Ярослав СУХИЙ, секретар Комітету ВР з питань соціальної політики та праці (фракція «Трудова Україна»—НДП»):
— У законі про держбюджет-2005 записано інший рівень забезпечення прожиткового мінімуму, багато місцевих бюджетів уже прийняли цю норму й розробили відповідні бюджетні асигнування на виплати зарплат, соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, інвалідам тощо. Тепер незрозуміло, з яких цифр треба виходити і де взяти додаткові 600 мільйонів гривень для дотацій місцевим бюджетам. Тому я не розділяю радості від того, що вдалося подолати вето Президента на закон про прожитковий мінімум на 2005 рік. Адже створено безліч проблем для людей і місцевих бюджетів та фінансових ресурсів держави. Виникла патова колізія, і вирішити її можна буде лише за результатами роботи економіки України. Якщо за результатами фінансово-господарської діяльності в першому кварталі цього року справді відбудеться економічне зростання, тоді можуть бути переглянуті й розміри зарплат, пенсій та соціальних виплат із поступовим їх наближенням до рівня прожиткового мінімуму.
Записала Юліана ШЕВЧУК.
