Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров провів прес-конференцію за підсумками зовнішньополітичної діяльності Кремля в 2004 році для іноземних журналістів, акредитованих у Москві. Серед інших порушених проблем, він відповів на запитання кореспондента «ГУ» в Москві Віктора Тимошенка.
— Пане міністре, як Росія збирається налагоджувати відносини з Україною після нинішніх президентських виборів?
— Президент Росії Володимир Путін не раз наголошував, що ми поважатимемо вибір українського народу. Це повною мірою стосується і Віктора Ющенка, який переміг на останніх президентських виборах в Україні. До речі, новий Президент України не раз казав, що хоче здійснити свій перший візит як Президент України до Російської Федерації. Росія і її Президент, звісно, відгукнеться на таке побажання.
Відносини між нашими країнами незмірно глибші та ширші, ніж та кон’юнктура, що була присутня під час тривалої виборчої кампанії в Україні. Ці відносини визначено історією, географією, економікою, культурою і долями людей. Іншого, крім як нарощувати ці відносини у всіх галузях, нашим народам не дано.
Я знаю, що в Україні навряд чи знайдеться політик, який буде інакше вести справу з Росією. А в Росії навряд чи знайдеться політик, котрий буде інакше, ніж по-партнерськи, по-сусідськи, по-дружньому ставитися до розвитку відносин з Україною та українським народом. Тож я виходжу з того, що ці об’єктивні інтереси лежатимуть в основі наших відносин і надалі.
— Чи зміниться зовнішня політика Росії стосовно СНД?
— У всіх країн Співдружності є інтерес до того, щоб зробити цю організацію ефективнішою. Для цього є підстави. Багато рішень СНД залишилися на папері та мали декларативний характер. Загальною тенденцією в процесі реформування СНД є завдання розвантажити Раду глав держав і Раду глав урядів для того, щоб наші лідери могли зосередитися під час своїх зустрічей на стратегічних питаннях співробітництва, виявленні тих галузей, де інтереси збігаються і є реальна можливість для спільних дій. Попередні висновки, що їх ми можемо зробити на основі перших контактів з нашими партнерами по СНД, засвідчують, що ми зможемо провести реформи, зберігши базові принципи СНД, а саме: добровільність, можливість для різношвидкісної інтеграції. Ми знайдемо проблеми, за якими саме життя підштовхує наші країни до тіснішого співробітництва.