Іванофранківці обговорюють скандальну новину: колишній маєток Потоцьких та гектар землі, на якому він стоїть, став власністю приватної фірми. Від приватизації його не вберіг навіть статус історико-архітектурної пам’ятки XVІІ століття. Щоправда, нині споруду важко назвати палацовим ансамблем. Про колишню його велич нагадують хіба що в’їзна парадна (центральна —на знімку) брама та мури навколо. Щодо будівлі палацу, що ліворуч від брами, то пізніше вона перебудована, особливо всередині, адже донедавна тут був військовий шпиталь. Через скорочення армії його розформували. Вивільнений комплекс будівель та інше військове майно, що було на території міста, Міністерство оборони, за угодою, віддало одній приватній фірмі взамін на 75 квартир для військовослужбовців. Крім історичного комплексу палацу Потоцьких, в обмін на ці квартири пішли заодно Будинок офіцерів, військове містечко разом з земельною ділянкою в 26 гектарів, кілька споруд на фешенебельних вулицях Івано-Франківська — Шевченка, Січових стрільців і т. д. Усього сім об’єктів у центрі міста. Оцінили їх разом з землею у 5,5 мільйона гривень, з яких на старий замок припадає мільйон 200 тисяч. На думку заступника голови облради, голови обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Романії Постолянюк, ціна майна занижена приблизно в десять разів.
Найбільше болить іванофранківцям доля палацу Потоцьких, що є історичною цінністю. Майже рік містом ходили чутки, нібито його збираються приватизувати. Щоб заспокоїти громаду, голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк навіть скликав прес-конференцію й запевнив, що військовослужбовці від закриття шпиталю не постраждають —їх не гірше обслуговуватимуть у цивільних лікарнях: палатами для ветеранів Великої Вітчизняної війни та визвольних змагань відтепер зможуть користуватися і колишні військовики. Щодо палацу Потоцьких, то його обіцяли облаштувати під історико-культурний музейний комплекс, в якому буде виставлено шедеври мистецтва із запасників музеїв міста. За словами голови, це мало б привабити в нашу область більше туристів.
Журналісти повірили запевненням і пристрасті поволі вщухли. Та й приватизація такого об’єкта здавалася неможливою, адже йшлося про пам’ятку архітектури та історії, а за законом такі будівлі приватизації не підлягають. Але у список військового майна, що пішло на обмін, потрапила не тільки ця пам’ятка. У приватні руки перейшов і Будинок офіцерів, приміщення якого теж має статус пам’ятки архітектури та історії міста. Свого часу цей будинок збудували на свої пожертвування українські та польські колійовці. У 1939 році, коли прийшла радянська влада, військові зайняли найкращі будівлі у місті, зокрема і цю, та колишні патріарші палати на вулиці Шевченка, які теж є історичною цінністю міста. У списку об’єктів міни значиться також військове містечко на вулиці Національної гвардії, розташоване на 26 гектарах землі (тут є спортзал, казарми, будинок культури, музей і т. д.). «Це прекрасне містечко для розміщення тут Богородчанського військово-спортивного ліцею, —каже заступник голови облради Романія Постолянюк. — П’ять років я добивалася, щоб це містечко віддали під заклад, де навчалися б майбутні офіцери. І ось воно опинилося в приватних руках. Хіба можна стільки об’єктів передавати в одні руки? А якщо й передавати, то на основі тендера, — обурюється Романія Антонівна. — До того ж Міністерство оборони не мало права, згідно із законом, передавати держмайно у приватні руки без погодження з громадою міста чи області. А громада такої згоди не давала. Зрештою, облрада має в своєму бюджеті 5,5 мільйона гривень, які може виділити на будівництво 75 квартир для військових, аби лише всі ці об’єкти залишилися власністю громади.
Депутати сподіваються відстояти ці об’єкти. У них є претензії до облдержадміністрації, бо без її згоди Міноборони, каже Романія Антонівна, не змогло б зробити цю оборудку. Відомо, що голова облдержадміністрації кілька тижнів тому звернувся з листом до Міноборони, щоб вилучити зі згаданого списку принаймні палац Потоцьких. Але Міністерство мовчить. Тим часом облрада звернулася до Генпрокуратури: перевірте законність цієї оборудки. Генпрокуратура порушила кримінальну справу. Справді, якщо облрада готова збудувати 75 квартир в обмін на те, щоб військове майно на території міста залишилося громаді, то чому Міноборони тихенько передало його в інші руки? Чим ці руки кращі? Чи не тим, що за ними стоять інтереси якихось високопосадовців? Принаймні так гадають багато іванофранківців, бо іншого пояснення не знаходять.

Івано-Франківськ.