створення свого, будемо сподіватися, справжнього захисника — Державного комітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Потреба створення такого держкомітету не нова. Подібний задуманому вже був. Потім його функції передали міністерству з довжелезною назвою, де чорнобильські проблеми стали «та»... «Народили» Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справі захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Захист населення у цьому штабі почав поступово занепадати. Позначався брак коштів на той захист, на все інше, пов’язане з ліквідацією наслідків катастрофи. За ініціативи міністра Григорія Реви МНС розбухло. Державна пожежна служба, яку до того очолював Григорій Васильович, почала відтісняти на задній план чорнобильські питання у цьому міністерстві. В нашій газеті з’являються публікації «Пожежники «випалюють» чорнобильців?», «То чи «випалюють» пожежники чорнобильців?». Дехто у міністерстві образився тоді на редакцію. Мовляв, про яке випалювання може йтися, коли пожежники першими були на зруйнованому четвертому реакторі ЧАЕС... Хоча у матеріалах загострювалася увага на незадовільному соціальному захисті «чорнобильців».
А тим часом чимало функцій захисту «чорнобильців» передають Міністерству праці та соціальної політики. Пішов каламутний процес розпорошення коштів.
Зрештою 6 липня 2004 року Л. Кучма підписав довгоочікуваний указ. А лише 30 грудня головою Державного комітету України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи призначив Олександра Капітулу, який до цього працював заступником міністра МНС. Подаємо його ексклюзивне інтерв’ю нашій газеті.

— Олександре Георгійовичу, чому, на ваш погляд, так довго зволікали зі створенням комітету?
— Мені важко сказати. Після виходу указу Президента в МНС одразу розпочали підготовку проектів відповідних документів. Але, звичайно, позначалася відсутність керівника комітету. Справу зрушило доручення в. о. Прем’єр-міністра Миколи Азарова, до якого перед цим звернулася група народних депутатів, членів Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, які просили покінчити з тяганиною. Нині прискорено вирішення всіх організаційних питань, погодження необхідних документів, передусім Положення про комітет.
— Чи все враховано в указі? Яким ви тепер як голова бачите комітет?
— На моє переконання, комітет має стати центральним органом виконавчої влади з питань захисту населення і територій від наслідків Чорнобильської катастрофи. Йому повинні бути повернуть з Мінпраці права соціального захисту громадян. Мають бути відновлені відповідні обласні структури. Держкомітет повинен стати розпорядником усіх коштів з чорнобильських питань, мати належне фінансування. Маю на увазі і чорнобильські будівельні програми, і виплату компенсацій «чорнобильцям», їх оздоровлення, і реабілітацію забруднених територій. В указі також зазначено, що комітет має займатися і питаннями перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.
— Але ж це надто специфічна і непроста справа. Нині нею опікується Міністерство палива та енергетики. Вам не обійтися без відповідних фахівців?
— Тож ми і пропонуємо, щоб їх передали нам із Мінпалива і енергетики. А для вирішення соціальних питань пропонуємо передати близько 20 штатних одиниць із Мінпраці.
— І цих працівників вам буде достатньо для створення повноцінного комітету?
— Провідних фахівців достатньо. Комітет може бути сформований без додаткової чисельності. Залишиться лише кілька одиниць технічного персоналу — прибиральниці, охорона, водії.
— Певно, ви плануєте розташуватися в окремому приміщенні?
— Так. У МНС вільних площ немає. Важливо, щоб до нашого приміщення було зручно добиратися «чорнобильцям», особливо інвалідам.
— І про найважливіше. Останнім часом посилилася дискусія щодо того, як бути із забрудненими територіями. Мовляв, багато з них уже чисті, й можна там жити...
— Гадаю, що остаточне слово за наукою. А уряд, наш комітет, усі міністерства й відомства, залучені до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, мають неухильно керуватися висновками науковців.
Начебто отримано відповіді на всі головні запитання. Правда, не до кінця залишається зрозумілим, що діяльність Держкомітету спрямовується і координується через Міністра з питань надзвичайних ситуацій.
Тож яка буде самостійність новостворюваного комітету, якщо ним фактично керуватиме Міністр з питань надзвичайних ситуацій? Переважно пожежно-рятувальних...