Вечірнє засідання 18 січня


Одними з найпильніших радіослухачів перебігу сесії цього дня, безсумнівно, були мільйони власників і працівників малих підприємств України. Адже парламент розглядав три проекти законів про внесення змін з питань регулювання підприємницької діяльності до Господарського кодексу, до деяких законів про встановлення критеріїв поняття «мале підприємство».
Головний їх зміст зводився до підвищення граничного обсягу річного валового доходу малих підприємств з 500 тисяч євро до 5 мільйонів. За образним висловом «нашоукраїнця» Володимира Черняка, це — той випадок, коли парламенту доведеться пройти між Сциллою і Харибдою.
Спрощена система оподаткування і відповідні податкові пільги для малих підприємств спонукають одних цей статус тримати, хоча вже доходи переростають визначені законом критерії, інші вимагають від законодавця істотно збільшити планку доходів, щоб залишатися малими з великими грошима.
Який вихід? Потрібен розрахунок. Мабуть, 500 тисяч євро — обсяг валового доходу — є замалим, і це породжує проблему. З другого боку, п’ять мільйонів, тобто вдесятеро більший обсяг, який пропонується законом, мабуть, завеликий.
Уряд підтримав аргументацію Юрія Єханурова, який від імені профільного парламентського комітету виступив з грунтовним аналізом законопроектів. З його аргументами погодилась і більшість парламентаріїв — усі три документи вирішили відправити на повторне перше читання для відпрацювання остаточного рішення.
Не менш пильно підприємці дослухалися і до розгляду за скороченою процедурою проектів законів про внесення змін до деяких законодавчих актів про впорядкування державної реєстрації у зв’язку із прийняттям Цивільного кодексу України. Адже запропоновано не просто узгодити між собою різні законодавчі норми — передбачено зменшити строк державної реєстрації юридичних осіб з 10 до 3 днів, перереєстрацію в разі зміни найменування, або місцезнаходження. Під час обговорення законопроектів депутати торкалися і наболілої проблеми статутної адреси юридичної особи та реального її місцезнаходження (реєструються в одному місці, а податки сплачують в іншому).
Обидва законопроекти прийнято за основу.
Судячи з усього, деяких «преференцій» забажали «під шумок» і окремі політики. Саме так більшість депутатів розцінила спроби внести до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України нову статтю про відповідальність за підрив репутації державного діяча.
За словами автора законопроекту Володимира Аніщука, його до цього змусило життя, практика діяльності депутата двох скликань і першого секретаря Одеського обкому Компартії. Мовляв, обливають брудом. А тому під кримінал їх — карати виправними роботами до двох років або річним позбавленням волі. А народний депутат Леонід Черновецький пропонує карати позбавленням волі на термін від 10 до 15 років «кожного нехорошого дядю, який дозволив собі виступити стосовно народного депутата». Парламентарій мав на увазі переслідування з політичних мотивів кримінальними методами, а таку жорсткість запропонованих норм виправдував тим, щоб «опозиція була захищена при будь-якій владі».
З цілком зрозумілих причин більшість депутатів, які взяли участь в обговоренні, розкритикували ці «драконівські» пропозиції. Що про нас (політиків, депутатів, урядовців) подумають менш захищені люди? Схаменімося! — отверезлював ображених колег Володимир Яворівський. Такої самої думки був і Віктор Мироненко (КПУ). Ніхто так не може підірвати репутацію діяча, як він сам, — нагадував інший депутат з «Нашої України». А його колега Юрій Кармазін, якого також називали серед «ображених одеситів», з правової точки зору наголосив, що йдеться про спробу перенесення до нового Кримінального кодексу ганебних статей про відповідальність за наклеп і образу з кодексу зразка 1960 року.
Попри те, що за постанову про неприйнятність цих змін до КК проголосував лише 41 депутат, одначе самі законопроекти набрали ще меншу кількість схвальних голосів.