Три роки тому жителі Нової Каховки обрали міським головою Бориса Сiленкова. І за цей короткий час у місті відбулося багато позитивних змін. Завдяки чому? Із цього запитання розпочалася розмова нашого кореспондента з Борисом Віталійовичем.
— Передусім навели лад у фінансовій сфері. Ми вивели «з тіні» 9 мільйонів гривень, і нині до бюджетів усіх рівнів Нова Каховка перераховує 42 мільйони гривень. Мешканці міста сьогодні не знають, що таке перебої з подачею холодної чи гарячої води, неопалювані квартири.
— Ви сказали, що вивели «з тіні» 9 мільйонів гривень. Це на таку суму збільшилося виробництво чи зросли податкові надходження?
— У перший же місяць після виборів ми зробили «енергетичну» довідку. Зокрема визначили 12 напрямів, де працює «тіньовий» капітал.Через енергоспоживання можна визначити, скільки основних фондів працює «в тіні». За нашими підрахунками вийшло, що близько 12 мільйонів гривень потрапляють у кишені не зовсім добросовісних платників податків.
До речі, саме тому з перших днів роботи на цій посаді повели боротьбу зі мною. Оскільки ми передусім «відірвали» силовиків від цих коштів. Потім легалізували таксистів, підприємців, спростили систему податків, патентну систему.
Отож усіх, хто накладав десятину на бізнес, підприємців, вдарили по руках. Ці люди з міста виїхали. Окрім того, я три роки боровся з тим, щоб до нас не прийшов Донецький регіон.
І у нас сьогодні найвищі темпи розвитку підприємництва. Я приймав місто, де його загальна частка була 16 відсотків. А сьогодні у виробництві ця частка становить 29 відсотків, а в бюджеті міста — 36 відсотків. Середня заробітна плата — найвища в області.
Іще одна обставина. Три роки тому інвестиції в місто становили 400 тисяч доларів, а нині в міській економіці працюють інвестиції на суму 7,5 мільйона доларів.
— Скажіть, будь ласка, а в місті багато підприємств, у статутному фонді яких є державна частка? Скільки у Новій Каховці було державної власності, і що місто отримало від зміни власника?
— Передусім наголошу: у Новій Каховці нині працюють усі підприємства. З державною часткою власності залишилося лише два підприємства.
— В якому розмірі?
— До 35 відсотків.
— А як ви можете вплинути на позицію керівника підприємства, якщо у вас немає повноважень?
— Чому? Ми можемо впливати на його позицію через систему податків, скажімо земельний. Майже всі підприємства споживають природні ресурси, такі як вода. Водопостачання здійснюється комунальним підприємством. І його вартість також належить до компетенції ради. Окрім того, деякі підприємства просять дозволу будувати житло, розширювати потужності. Органи самоврядування створюють комісії, які приймають ці об’єкти в експлуатацію.
З іншого боку, треба враховувати всі нюанси взаємовідносин. Чому нам удалося протягом трьох років, за відсутності необхідного законодавства, за колишнього глави держави, корумпованої системи влади, добитися зрушень не тільки в соціально-економічній, а й моральній сфері? Бо вдалося консолідувати інтереси громади, депутатів міськради й бізнесу.
— Борисе Віталійовичу, чому ви критично налаштовані до донецьких? Он вони кажуть, що створюють чверть внутрішнього продукту держави?
— По-перше, у податковій міліції працювала людина з Донецького регіону. Вона обкладала даниною майже всі торгові точки. Дві розмови з ним не дали жодних результатів. Продовжував збирати через своїх людей з кіоска — 50 гривень, з магазинчика — 100. Завдяки Службі безпеки вдалося спіймати на гарячому — поїхав від нас.
По-друге, мої попередники здали в оренду фірмі з Макіївки, розмір статутного капіталу якої становив 6 тисяч гривень, водоканал. Активи водоканалу перевищують 6 мільйонів. Але проблема полягала в іншому. Чимало підприємств, які були для Нової Каховки бюджетоутворюючими, у попередні роки заборгували водоканалу. Так-от ця фірма на правах орендарів водоканалу увійшла в реєстр їх кредиторів. Через півтора року фактично люди, які утворили цю фірму, почали володіти активами у розмірі понад 3 мільйони гривень. Завдяки депутатам, громаді вдалося відстояти інтереси міста.
— Важко було?
— Не те слово. Два з половиною роки мене перевіряли обласний УБОЗ, Генпрокуратура за їхніми листами. Засновники фірми намагалися підкупити депутатів, щоб двома третинами голосів відправити мене у відставку. Але ми відстояли інтереси людей.
— Можливо, саме тому й пішли чутки, що вам хочуть запропонувати посаду голови облдержадміністрації?
— Свого часу я працював заступником голови виконавчої влади Херсонщини і знаю її можливості. Усі 10 керівників області говорили, що область свого слова ще не сказала, а вона все падала і падала. Сьогодні падати нікуди: займаємо 26-е місце в Україні за соціально-економічними показниками. Понад те, за кількістю поголів’я великої рогатої худоби, птиці, свиней опустилися на рівень — вдумайтеся! — на рівень 1932 року. І про це я писав в обласній газеті.
— А ви готові очолити область?
— Важко буде...
— Ніхто не сумнівається.
— Дуже важко... Але, якщо така пропозиція від нового Президента надійде, я готовий.
— Дякую за цікаву розмову.


Розмовляв Володимир КОРОЛЮК.