Якщо згадати обличчя країни три- , чотирирічної давнини, то воно мало зовсім інший вигляд, ніж тепер. В економіці сталися не менш вражаючі зміни, ніж у політиці.

Які саме і що від них очікувати найближчим часом  — це було головною темою дискусій аналітиків минулого тижня.
До 2004 року про нас говорили як про країну з низькою інфляцією і високим економічним зростанням, а тепер, дякуючи позапрогнозному стрибку цін, кажуть інше. Тепер ми — країна з помірною інфляцією і, на жаль, з перспективою мати посередній рівень економічного зростання. З урядом, який, керуючись реаліями, планував на 2005 рік інфляцію у 8,7 відсотка, а зростання ВВП —у 6,5, можна посперечатися щодо влучності прикметників. Його макроекономічні прогнози не справдилися ані торік, ані позаторік. Через це підписані Президентом країни поправки до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», які централізують організацію прогнозно-аналітичної дослідницької діяльності, сприймаються як причепний вагон до поїзда, який подають із запізненням.
Обіцяють, що не мине і десяти років, як пасажирські поїзди долатимуть відстані між великими містами зі швидкістю 200 кілометрів на годину. Проте тримайте кулаки — на модернізацію пристроїв автоматики, телемеханіки, зв’язку та енергопостачання згідно з відповідною концепцією швидкісного руху знадобиться 27345,7 мільйона гривень інвестицій. Фігурально кажучи, рухомий склад усієї економіки потребує інвестицій у сотні разів більше. Отож з вітерцем і комфортом їхати чи на чесному слові все одно залежить від професійно-ділових якостей і програмних засад новообраної команди, яка стоятиме біля керма управління, від авторитету машиніста, чи то пак — нового Прем’єр-міністра України. Минулого тижня пасажири ще не знали, хто виступатиме у цій ролі, шукали платформу, від якої вирушати далі, перепитували одне одного, в якому стані перебуває рухомий склад економіки.
Судячи з готовності обійняти посаду Прем’єр-міністра одразу кількох персоналій з команди Віктора Ющенка, маршрут нашої економіки вже визначено. Власне, його зумовив останній квартал 2004 року, коли інфляція почала зростати найвищими за чотири останні роки темпами, зім’явши бюджетний розрахунковий орієнтир у 6,3 відсотка. Ще наприкінці минулого року стало зрозуміло, що інфляція споживчих цін змінить обличчя країни, оскільки і економіка, і населення постануть перед потребою жорстких обмежень — доходів і споживання. Вперше за багато років інфляція перевищила відповідний показник у Росії, що послаблює нашу перевагу в русі реального ефективного обмінного курсу. Вперше за багато років ми мали ажіотажний попит на валюту, який формував інфляційні очікування в піковій фазі політичної нестабільності, відплив депозитів. Дякуючи професійному протистоянню цим негативним явищам, Нацбанкові вдалося нормалізувати становище на фінансовому ринку — минулого тижня дешевшали гривневі та доларові кредитні ресурси, Нацбанк заявив про готовність розширити коридор, який обмежує маржу на ринку готівкових валютообмінних операцій. Проте завали на шляху рухомого складу економіки не розчищено — незбалансований бюджет з подавленим дефіцитом, інерція грудневого зростання цін, значний приріст грошової бази наприкінці року, ймовірне зростання тарифів на енергоресурси, трансформація накопиченого потенціалу оптової інфляції (27 відсотків) у роздрібну...
Найприкріше, що розчищати їх доведеться лише після того, як поїзд нашої економіки рушить. Отже, чим швидше це станеться, тим більше шансів відновити втрачену динаміку економічного зростання, перейти на швидкісний рух справді всім рухомим складом. Верховна Рада нагадала, до яких наслідків може призвести зволікання. Вона зупинила приватизацію об’єктів до часу сформування нового уряду. Найчастіше уживане гасло в парламенті минулого тижня: «Припинити деребан!» Народний депутат Валентина Семенюк ініціювала прийняття змін до деяких законів України з питань приватизації, які стосуються критеріїв віднесення об’єктів до категорії стратегічних. З неодмінною законодавчою нормою, які не підлягають приватизації.
Заступник глави адміністрації Президента і керівник Головного управління з питань економічної політики Павло Гайдуцький, коментуючи підписані Леонідом Кучмою зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зазначив, що для реалізації нових положень слід знайти 12 мільярдів гривень. У першому кварталі. Нагадаю, що йдеться про нові розміри мінімальної пенсії за віком і доплати пенсіонерам у розмірі одного відсотка за кожен наступний рік після 25-річного стажу у чоловіків і 20-річного — у жінок. За його словами, джерела цих видатків ще визначаються, а відтак передбачених бюджетом на цей рік дотацій Пенсійному фонду у сумі 6 мільярдів недостатньо, знадобиться ще 10—12 мільярдів гривень.
Та де ж наш довгоочікуваний поїзд!?