У Варшаві є три церкви греко-візантійського обряду — дві православні й одна греко-католицька. Церква отців Василіан УГКЦ на вулиці Медовій — це справжній український осередок, який об’єднує наших співвітчизників не лише духовно. Про життя парафіян УГКЦ у Польщі — розмова з настоятелем храму отцем Петром КУШКОЮ:
— У Польщі нині мешкає близько 30 тисяч парафіян УГКЦ. Раніше серед них переважали мешканці здебільшого сільської місцевості, але тепер, у зв’язку із міграційними процесами, ситуація вирівнюється. Специфіка розселення українців у Польщі склалася внаслідок депортаційної акції «Вісла» 1947 року. Тоді українців виселили з їхніх корінних земель Перемишльщини, Лемківщини, з усього Надсяння й Холмщини й розкидали північно-західними землями Польщі. Наприкінці 70-х років, коли з’явилася можливість повернутися на «батьківські» землі, частина переселенців повернулася. Особливо багато українців переїхало тоді до Перемишля й навколишніх містечок. Молодь з українських сімей після отримання професійної підготовки також зазвичай їхала на роботу в місця, звідки походили їхні батьки...
— У чому специфіка варшавської парафії?
— До нашого храму ходять переважно українські заробітчани. Є також велика група студентів та науковців. Корінних варшав’ян серед парафіян — лише сто родин. Натомість заробітчан із України у Варшаві та околицях близько 20 тисяч.
— Чи вплинуло свого часу запровадження віз на кількість українських громадян — ваших парафіян?
— Так, звичайно. Принаймні на початковому етапі було помічено незначне зменшення кількості присутніх на службах, але згодом ситуація повністю нормалізувалася.
— Як ваша громада святкує Різдво та старий Новий рік?
— Тут знову доводиться говорити про варшавську специфіку. Наша парафія є єдиною серед парафій УГКЦ у Польщі, яка святкує Різдво за новим стилем, тобто 25 грудня. Церковне святкування розпочинається у певному сенсі вже в тиждень напередодні Різдва, коли ми посвячуємо просфори. Ми роздаємо ці маленькі хлібці нашим парафіянам, які діляться ними під час Святої вечері. У дні свят відправляємо святкові літургії.
Щодо старого Нового року, то, за межами Варшави, його святкують, збираючись 13 січня на Маланки. Але більшість молоді у нас святкує Новий рік за новим стилем.
— Переддень цьогорічного Різдва збігся із завершенням помаранчевої революції в Україні та обранням нового Президента. Ваша парафія стала місцем, куди люди зносили речі та продукти для Майдану, а також грошові пожертви...
— Із такою ініціативою виступив Карітас дрогобицької єпархії, який звернувся до нас через одного з наших священиків. Ми не заперечували. Інформацію було подано в ЗМІ, й одразу після 22 листопада наші парафіяни та мешканці Варшави почали приносити одяг, взуття, консерви, шоколад, каву, чай, ліки, які ми двома мікроавтобусами відправили до Києва. Крім того, люди добровільно пожертвували понад 2 тисячі доларів США... Події в Україні дали поштовх до того, що багато людей у Польщі згадали про своє українське коріння...
Розмову вів Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.
Варшава.
