— Рік, що минув знаменний для древньої землі: масштабні розкопки, реставраційні роботи, капітальний ремонт будинків і споруджень. У 2004-му ми провели три великі міжнародні конференції з історії Херсонеса, релігієзнавства, зародження християнства. Про наш заповідник як ніколи багато писали світові ЗМІ. У наших розкопках брали участь представники більш 20 країн — США, Англії, Туреччини, Ізраїлю, Франції, Німеччини, Австралії, деяких африканських країн.
Ми вийшли в Інтернет, маємо свій сайт. Тут усі, хто цікавиться історією давньогрецької і римської імперій, Візантії, можуть переконатися, що на севастопольській землі добре збереглися залишки давніх цивілізацій. Адже ніде у світі немає такого, щоб збереглося і городище, і його сільськогосподарська частина — хора. А в нас є весь комплекс: плантації, дороги, залишки садиб з давнім обладнанням для виробництва вина, можна ознайомитися і з гідротехнічними спорудами наших предків. Історики, археологи спочатку беруть участь у розкопках, а потім на отриманих у Херсонесі матеріалах пишуть дисертації. Тільки за рік вийшло близько десятка солідних видань, де був представлений наш заповідник. А це і реклама для інвесторів.
У нас відбулася презентація двох великих видань про Херсонес. Одне підготовлене разом з фахівцями Харкова, Києва. Це чотиритомник «Херсонес Таврійський» (нариси з історії, культури, ремесла), другий том має вийти в січні. Ще одне видання — барвистий фотоальбом про Севастополь і Херсонес англійською мовою — підготували американці. Нинішнього року очікуємо і український варіант.
Леонід Марченко каже, що цільова п’ятирічна програма, невдало почавшись у 2001 році (спочатку уряд грошей не виділяв), успішно фінішує. Учені заповідника очікують не тільки коштів, передбачених на 2005-й, а й сподіваються на погашення боргів минулих років, приблизно десять мільйонів.
Для колективу вчених Херсонеського заповідника 2005-й рік має стати знаковим. Уже в першій його половині повинна завершитися повна інвентаризація заповідних земель, їх мають виділити з комунальної в загальнодержавну власність. Адже поки що заповіднику видано акт землевідведення лише на давнє городище, і то тільки тому, що знаменитий Володимирський собор без нього не можна було відновлювати. Фортеця Чембало в Балаклаві, фортеця Каламита в Інкермані, уся хора теж потребують законодавчого затвердження актів землевідведення. 20 жовтня сесія міськради затвердила перші акти на 11 ділянок, але це не все. Оскільки заповідник —національне надбання, треба чітко визначити його межі. Це перша умова для номінації до списку ЮНЕСКО.
Міжнародний фонд пам’ятників (штаб-квартира в Нью-Йорку) вніс Херсонес до списку ста кращих пам’яток світу ще в 1996 році. У кінці 2003-го йому надано сертифікат особливих досягнень за збереження пам’ятки історії і культури давніх цивілізацій. Тепер національній святині потрібно потрапити до списку ЮНЕСКО (штаб-квартира в Парижі), в якому вже є понад 700 видатних пам’ятників світу. Про цю номінацію заговорили років з десять тому. Коли місто відкрили для вільного в’їзду, в Севастополі, Херсонесі кілька разів бували представники ЮНЕСКО. Якщо «Херсонес Таврійський» ввійде до списків ЮНЕСКО (а це обов’язково буде), багато інвесторів з усього світу захочуть вкласти в Севастополь свої кошти.
Тепер іноземні фахівці допомагають севастопольцям у консервації археологічних об’єктів, визначенні меж земельних ділянок, у підготовці потрібних документів. Багато уваги в них приділяється буферній зоні між межами заповідника і сучасного міста. Доступ до національної пам’ятки світового значення має бути відкритим — це одна з важливих умов. У штаб-квартирі ЮНЕСКО схвалено проект забудови мікрорайону Омега-2а: вперше у світовій практиці в такому великому масштабі археологічні пам’ятки вписують у сучасну забудову. Автор проекту — заслужений архітектор України Георгій Григорьянц нещодавно побував у Франції. Від нього я довідалася, що в Парижі, на Монмартрі, зберігся лише гектар давніх плантацій винограду, і вино цих виноградників найдорожче. А в Севастополі таких плантацій сотні гектарів. Зокрема, в мікрорайоні Омега-2а, де стоїть президентський будинок, чудово збереглася й археологічна дорога, і три давні садиби, що обов’язково будуть відновлені.
Цього року очікується початок масштабних робіт зі створення в заповіднику археологічного парку. І не тільки в Омезі, а й у Юхариній балці, балці Бергмана. Допоможе українським ученим Інститут гуманітарних досліджень Паккарда (США). Іноземні інвестори готові вкладати в Херсонес великі гроші для розвитку інфраструктури, під’їзних колій; фінансувати різні дослідження і консервацію археологічних цінностей; допомагати в розробці дослідних плантажів за методом давніх грецьких виноробів (уже є проекти їх відновлення і реконструкції). Усе це буде, якщо інвестори будуть упевнені, що на землі заповідника ніхто не зазіхатиме. Тому головне завдання на цей рік — землевідведення «Херсонесу Таврійському». Розв’язання цього питання — за депутатами міськради.
Севастополь.
