Міні-футбол. Видатний майстер Віктор Колотов назавжди увійшов в історію світового та вітчизняного футболу. Віртуоз шкіряного м’яча, легендарний капітан київського «Динамо», п’ятиразовий чемпіон колишнього Союзу... Його постать із срібним Кубком кубків європейських країн у руках, піднятим над головою на трапі літака, що повернувся з швейцарського Базеля вже далекого 1975 року, залишиться в пам’яті багатьох прихильників футболу попередніх поколінь.
Завершивши кар’єру гравця, незабутній Віктор Михайлович яскраво і плідно працював наставником української футбольної молоді. На жаль, тільки здолавши піввіковий рубіж, залишив нас.
— Перший турнір, присвячений Вікторові Колотову, відбувся невдовзі після його смерті взимку 2000 року, — розповідає корінний динамівець, душа ветеранської команди, один з організаторів турнірів Віктор Гризлов. — У грудні того самого року провели і другий меморіал. Відтоді змагання стали традиційними: наприкінці кожного року ветерани-динамівці запрошують колег і просто прихильників гри взяти участь у матчах з міні-футболу.
Уже не вперше подія відбувається в затишному спортзалі столичного профтехучилища №25, що в Дарниці, де директором Юрій Морзе. Змагалися дві динамівські команди з Києва, а також дніпропетровський «Олександр». І глядачам було на що подивитись. Лише один Олег Саленко — найкращий бомбардир чемпіонату світу-94 — чого вартий. Він зробив вагомий внесок у перемогу першої динамівської команди.
Отже, «Динамо-1» підтримало традицію, започатковану ще на першому меморіальному турнірі, й вибороло головний приз, розійшовшись, щоправда, миром із дніпропетровцями, котрі фінішували другими.
Але перемоги і поразки в цьому випадку другорядні. А призів — командних та індивідуальних — вистачило всім. Колишній форвард динамівців Віктор Хлус вручив спеціальні відзнаки столичної федерації футболу всім командам-учасницям, а заслужені майстри спорту Андрій Біба, Володимир Трошкін і Стефан Решко — найкращим гравцям.
Індивідуальних призів удостоєно Віктора Консевича і Олександра Лісковця з ФК «Олександр», динамівців Володимира Мукомелова, Юрія Миколаєнка та Віктора Насташевського, авторитетних одноклубників Віктора Колотова з різних поколінь — Олега Лоєвського, Євгена Рудакова, Ігоря Зайцева, Олександра Бойка, а також спонсорів — Віктора Тертичного і Григорія Симонова.
Уже під час дружньої вечері присутніх вразили слова Стефана Решка: «Колотов народився в Росії і не розмовляв українською, але він був і Великим Українцем, адже самовіддано й безкорисливо змагався за спортивну честь України».