У минулому Році сім’ї, що тривав в Україні, вдалося досягти, як стверджує Валерій Танцюра, заступник міністра у справах сім’ї, дітей та молоді, певних результатів, а значить — дещо поліпшити соціальну допомогу, захист та матеріальну підтримку жінкам, дітям та родинам, які найбільше цього потребують.
— Ми змогли вдвічі збільшити розмір одноразової допомоги при народженні дитини, — зауважив Валерій Анатолійович. — Тепер ця цифра сягає 725 гривень. Окрім того кожна мати ще в пологовому будинку отримує «Пакунок малюка». В ньому — найнеобхідніше для новонародженого, а також енциклопедія з догляду за дитиною.
До речі, 150 тисяч жінок уже отримали такий пакунок. А в 2005 році для цього держава виділяє 43 мільйони гривень. Адже демографи очікують народження 430 тисяч немовлят.
...У 2004 році на матеріальну підтримку сімей з дітьми виділено 2 мільярди гривень і повністю ліквідовано заборгованість з державної допомоги таким родинам. А ще — майже на сім відсотків збільшилася допомога на дитину до трьох років. До речі, нині, якщо жінка виходить з відпустки по догляду за дитиною раніше зазначеного терміну, за нею зберігаються всі пільги та виплати. 565 мільйонів гривень пішло на потреби школярів — за минулий рік 47 відсотків учнів, тобто кожен другий, змогли відпочити в дитячих оздоровчих закладах. У 2,5 разу зросла кількість молодіжних житлових кредитів за минулий рік, а приватні банки навіть частково скасували заборгованість молодих сімей за квартири — 20 мільйонів гривень вони надали для компенсації кредитування житла.
Для забезпечення якісної та вчасної допомоги сім’ям з дітьми розвивається і зростатиме мережа закладів соціального спрямування — центри сім’ї «Родинний дім», кризові центри, консультаційні пункти, які надають необхідну інформаційну, матеріальну, психологічну та іншу допомогу таким сім’ям.
Держава дбає і про освіту та духовний стан малюків: схвалено концепцію Закону України «Про державну підтримку сімей у вихованні дітей», який має вдосконалити систему державної допомоги сім’ям на виховання дітей та розширити можливість подружжя поєднувати професійну діяльність із звичайним батьківським піклуванням і турботою.