Восьмого січня на 67-му році життя після тяжкої хвороби пішов із життя народний артист України, видатний майстер українського народного хорового співу, колишній художній керівник Черкаського державного заслуженого українського народного хору, засновник і керівник хорових колективів Луцька, Житомира, Чернігова, композитор від Бога Анатолій Максимович Пашкевич.
Якби він написав одну лише «Степом, степом...», пісню, що стала реквіємом за всіма солдатами-українцями, й тоді б композитор назавжди вписав би своє ім’я в золоті скрижалі пісенного мистецтва. Однак Анатолій Пашкевич створив десятки чудових, глибоко ліричних, самобутніх пісень, котрі стали народними. Серед них «Мамина вишня», «Хата моя, біла хата», «Чебреці», «До сина», «Лебеді материнства», «Ой ти, ніченько», «Любисток», «Журавка», «Ой вербо, вербо», «Осипає цвіт калина», написані на слова Дмитра Луценка, Василя Симоненка, Йосипа Струцюка.
Черкаси.
