П’ятирічна Ганнуся Константинова, учениця Вінницької художньо-мистецької студії «Барви України», отримала свою першу нагороду: на обласній «дорослій» виставці образотворчого мистецтва їй вручено подяку від організаторів — обласного Будинку народної творчості.
Щоб угомонити непосидючу, як дзига, Ганнусю, її мати, Оксана Ігорівна, одного разу дала їй фарби і пензлик. Було це два роки тому. Нове заняття так сподобалося, що мати невдовзі змушена була показати свою «малювальницю» — так дівчинка називає себе —викладачам згаданої вище мистецької школи. Так маленька вінничанка стала опановувати непросте мистецтво малювання.
Коли організовували виставку, а вона, до речі, проходила 56-й рік поспіль і є однією з найпрестижніших у місті над Бугом, учителька Ганнусі, відома вінницька художниця Ірина Орлова-Шостак, відібрала до участі в ній роботу «Мама», автором якої є маленька Константинова. Журі запримітило цей малюнок і не могло не заохотити майбутню художниця. А в тому, що Ганнуся нею стане, дорослі не сумніваються анітрохи. Про це, зокрема, говорив з кореспондентом газети заслужений художник України Федір Панчук. З часом, коли Ганнуся трохи підросте, він готовий взяти її під творчу опіку. Поки що, каже, до неї потрібен особливий підхід, бо ще зовсім мала, тому з цим уміло справляються викладачі зі студії «Барви України».
Найбільше Ганнусі подобається малювати... небо. Що саме? «Голочки літаків, купи хмар... А зірок на небі стільки! — захоплено вигукує дівчинка. — Заблукати можна». На думку «малювальниці», небо могло б бути ще красивішим, якби його трохи розмалювати. Ганнуся так часто задивляється угору, що одразу розповідає, куди яку фарбу накладала б. Тільки як дістати до неба?.. «От якби Дід Мороз мені подарував таку високу-високу драбинку...»
А ще Ганнусю дуже зацікавило, чи справді її фотографія буде в газеті. «І що, всі-всі на мене будуть дивитися?» — «Звичайно», — відповів я. — «А ти не обманюєш?» — змовницьки примруживши очі, перепитала дівчинка...
Вінниця.
